Президенти Естонії, Латвії та Литви – Алар Каріс, Едгарс Рінкевичс і Гітанас Науседа – опублікували спільну заяву про нещодавні порушення повітряного простору Балтії та закликали НАТО посилити повітряну оборону в регіоні. Заява опублікована на офіційному сайті очільника Латвії.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВОЄвропейські країни обговорюють створення власних механізмів стримування Росії без критичної залежності від США. Одним із варіантів називають Об’єднані експедиційні сили, які очолює Велика Британія та які можуть діяти швидше і без одностайного рішення всіх членів НАТО – більше читайте у розборі на LIGA.net
Вони засудили інциденти, коли безпілотні літальні апарати перетнули державні кордони з боку Російської Федерації та Білорусі, зачепивши східний фланг НАТО та зовнішній кордон Європейського Союзу.
"Ми категорично відкидаємо тривалу дезінформаційну кампанію Російської Федерації проти наших країн. Як відповідальні союзники НАТО держави Балтії ніколи не дозволяли використовувати свою територію та повітряний простір для атак дронами по цілях у Росії", – йдеться у заяві.
Підреслюється, що шляхом вигадування безпідставних звинувачень Російська Федерація намагається відвернути увагу міжнародної спільноти від своєї незаконної агресивної війни проти України та права України на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН. Країни Балтії залишаються у повній солідарності з Україною.
У спільній заяві вони наголосили на необхідності посилення оборонних можливостей НАТО в регіоні, зокрема через розгортання додаткових систем протидії дронам та реалізацію спільних оборонних ініціатив.
Читайте такожЄвроцентричне НАТО: виживання Альянсу в разі "розлучення" зі США
"Ми пріоритизуємо інвестиції в системи протиповітряної оборони. У цьому контексті ми підкреслюємо важливість посилених заходів НАТО на східному фланзі… а також закликаємо посилити ці місії додатковими спроможностями", – йдеться у заяві.
Очільники країн підкреслили важливість продовження співпраці та своєчасної реалізації таких проєктів, як Балтійська лінія оборони та флагманська ініціатива ЄС Eastern Flank Watch.
"Ми наголошуємо, що посилення оборонних спроможностей на східному фланзі НАТО залишається пріоритетом, особливо щодо забезпечення надійної протиповітряної оборони. Тому ми підкреслюємо необхідність переходу від місії повітряного патрулювання до місії протиповітряної оборони та посилення присутності союзників у наших країнах можливостями протидії дронам", – зазначили президенти Естонії, Латвії та Литви.
- 10 травня міністр оборони Латвії Андріс Спрудс оголосив про відставку на тлі інцидентів із дронами, які порушують повітряний простір. Згодом про свою відстаку заявила прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня.
- 13 травня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна відправить військових фахівців до Литви та Латвії для посилення захисту повітряного простору та протидії сучасним загрозам.
- 17 травня до Латвії залетів невідомий безпілотник – у відповідь НАТО підіймало авіацію.
- Після цього інциденту Росія заявила про нібито підготовку ударів по РФ з Латвії. В МЗС України відкинули ці звинувачення.
