Встановлення групи інвалідності через ЕКОПФО: які критерії оцінює комісія і чому можуть відмовити?

3
Встановлення групи інвалідності через ЕКОПФО: які критерії оцінює комісія і чому можуть відмовити?

Встановлення групи інвалідності через ЕКОПФО: які критерії оцінює комісія і чому можуть відмовити?

Автор:

Лариса ОЛІЙНИК

  • Наявність складного діагнозу — це не гарантія отримання групи інвалідності. Сьогодні ЕКОПФО (експертні комісії) фокусуються не на самій хворобі, а на тому, наскільки вона заважає вам жити, працювати та обслуговувати себе.
  • Адвокат аналізує критерії втрати працездатності та дає покроковий алгоритм: як захистити свої права, якщо ваш реальний стан здоров'я не відповідає висновкам експертів.

Багато хто вважає, що для отримання групи достатньо мати діагноз, але з точки зору закону — це не так. Може бути складний діагноз, а групу не дадуть. Останнім часом все більше людей звертаються до юристів з питанням проходження ЕКОПФО (Експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи), оскільки підхід до встановлення інвалідності суттєво змінився.

Вінницька адвокатка Наталя Опольська пояснює, на які саме порушення функцій організму зважає комісія та як правильно підготувати медичну документацію, щоб рішення експертів було об’єктивним.

Як подати документи для встановлення групи інвалідності?

— Щоб ініціювати процедуру, необхідно звернутися до сімейного або профільного лікаря. Саме він, на основі наявних медичних висновків та обстежень, формує направлення на оцінювання до ЕКОПФО.

Чи встановлюється група інвалідності лише на підставі діагнозу?

— Ні.Сам по собі встановлений діагноз не є підставою для присвоєння групи інвалідності. ЕКОПФО оцінює не сам факт наявності захворювання, а його реальні наслідки для організму та повсякденного життя людини: ступінь порушення функцій, наявність стійких обмежень життєдіяльності, а також здатність до самообслуговування і праці.

Інакше кажучи, вирішальним є не те, який діагноз встановлено, а те, як саме він впливає на функціонування людини в повсякденному житті.

Чому інколи навіть серйозні захворювання не призводять до встановлення інвалідності?

— Наявність хронічного або навіть тяжкого, невиліковного захворювання сама по собі не гарантує встановлення інвалідності.

Якщо при цьому відсутні стійкі порушення функцій організму або суттєві обмеження життєдіяльності, експертна команда може відмовити у присвоєнні групи.

На які критерії звертає увагу комісія ЕКОПФО?

— Рішення про встановлення інвалідності приймається за наявності сукупності обов’язкових умов, які оцінює ЕКОПФО.

Передусім враховується наявність стійких порушень функцій організму. Йдеться про стан, який триває щонайменше 12 місяців, або є прогнозовано довготривалим, може призводити до смерті, а також має мінімальні шанси на суттєве покращення навіть за умови належного лікування.

Другим ключовим критерієм є ступінь обмеження життєдіяльності людини. Оцінюється, наскільки стан здоров’я впливає на здатність особи виконувати базові функції: самообслуговування, пересування, орієнтацію, спілкування, контроль поведінки, навчання та трудову діяльність.

Виділяють чотири рівні таких обмежень:

  • легкий — є певні труднощі у повсякденних діях, але людина самостійно справляється з основними функціями;
  • помірний (1 ступінь) — помітні обмеження у навчанні, роботі, пересуванні, спілкуванні чи самообслуговуванні;
  • виражений (2 ступінь) — суттєве зниження здатності до більшості життєвих активностей, часто потрібна регулярна допомога або спеціальні умови;
  • значний (3 ступінь) — різко виражені порушення, які фактично унеможливлюють самостійне життя без сторонньої допомоги.

Третім обов’язковим елементом є потреба у заходах соціального захисту. Це може включати необхідність реабілітації, паліативної допомоги, забезпечення технічними засобами, лікарськими препаратами або медичними виробами для щоденного використання.

Як комісія оцінує ступінь обмеження життєдіяльності?

— Передусім увага приділяється тому, чи може людина самостійно пересуватись. Йдеться не просто про факт ходьби, а про якість і можливості руху: чи здатна особа долати навіть короткі або значні відстані, чи користується транспортом, чи потрібні допоміжні засоби, і чи потребує вона сторонньої допомоги.

Окремо оцінюється здатність до самообслуговування. Це побутові речі, які в здорової людини не викликають труднощів: одягнутися, приготувати їжу, дотримуватися гігієни, прийняти ліки, організувати свій день. Комісія дивиться, чи справляється людина з цим самостійно, чи потребує періодичної або постійної допомоги. Чим більша залежність від інших у повсякденних діях, тим більш вираженим вважається обмеження.

Важливим є і те, як людина орієнтується в навколишньому середовищі. Це стосується здатності розуміти, де вона знаходиться, впізнавати людей і предмети, адекватно реагувати на ситуації, користуватися зором і слухом для взаємодії зі світом. Якщо ці функції порушені, навіть частково, людина може потребувати сторонньої допомоги або спеціальних засобів для орієнтації.

Також оцінюється здатність до спілкування, тобто можливість встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми. В одних випадках людина вільно комунікує з будь-яким колом осіб, в інших може спілкуватися лише з близькими або потребує допоміжних засобів, а інколи комунікація суттєво обмежена і потребує стороннього супроводу.

Окремо оцінюється здатність контролювати власну поведінку. Тут мова про те, чи може людина адекватно реагувати на ситуації, дотримуватися соціальних норм, забезпечувати власну безпеку та розуміти, що відбувається навколо.

Не менш важливою є здатність до навчання. Комісія оцінює, чи може людина засвоювати нові знання і навички в звичайних або спеціально створених умовах, чи потрібна індивідуальна програма, допоміжні засоби або постійна підтримка.

Також враховується здатність до трудової діяльності. Тут аналізується, чи може людина працювати за своєю професією, чи потребує адаптації умов праці, чи відбувається зменшення обсягу роботи, або ж працездатність втрачена повністю. Важливо розуміти, що навіть часткова можливість працювати не виключає встановлення інвалідності, але впливає на групу.

Саме тому однакові захворювання можуть мати абсолютно різні рішення. Усе залежить від того, наскільки вони обмежують повсякденну діяльність і чи підтверджено це документально.

Як ЕКОПФО визначає групу інвалідності, яка підлягає встановленню?

— Визначальним для присвоєння групи є саме ступінь обмеження життєдіяльності. При помірних обмеженнях (1 ступінь) зазвичай встановлюється III група, при виражених (2 ступінь) — II група, а при значних (3 ступінь) —I група інвалідності.

ЕКОПФО проводить огляд лише очно?

— Ні, передбачено чотири основні форми огляду: очно, без особистої участі особи, із використанням методів і засобів телемедицини (теле-відео консультування), а також за місцем перебування/лікування особи.

Заочний розгляд ЕКОПФО застосовується не за бажанням, а тоді, коли стан здоров’я або підтверджені діагнозами медичні дані дозволяють комісії прийняти рішення без особистої присутності особи. Найчастіше це ситуації, коли функціональні порушення є очевидними, стійкими та документально підтвердженими, а додатковий огляд не додасть нової інформації.

У заочному порядку майже завжди розглядаються випадки злоякісних новоутворень III–IV стадії, коли є підтвердження інструментальними методами (КТ, МРТ, ПЕТ), результатами гістології або цитології, а також даними про проведене лікування: хіміотерапію, променеву терапію чи оперативне втручання. Так само заочно розглядаються стани після трансплантації органів (нирка, серце, печінка, легені), а також наявність імплантованого кардіостимулятора.

Якщо медичних документів недостатньо або є сумніви щодо функціонального стану, комісія має право перевести справу в очний формат.

Очний розгляд застосовується у всіх інших ситуаціях, коли потрібно безпосередньо оцінити функціональний стан людини, наприклад, при захворюваннях опорно-рухового апарату без явної втрати функцій, неврологічних станах із частковим порушенням руху або коли документи суперечливі чи неповні. У таких випадках саме огляд дозволяє встановити реальний ступінь обмеження життєдіяльності.

Окремо існує форма огляду за місцем перебування або лікування. Вона застосовується тоді, коли людина об’єктивно не може прибути до закладу через тяжкий стан. Також це стосується випадків, коли стан не підпадає під заочний перелік, але є документально підтверджена неможливість транспортування.

Телемедичний формат використовується рідше і переважно для осіб, які перебувають за кордоном, або для процедур перегляду раніше прийнятих рішень чи оновлення реабілітаційних рекомендацій. У таких випадках комісія проводить відеоконсультацію, що дозволяє оцінити стан без фізичної присутності.

Чи може особа обрати форму огляду?

— Ні, особа не може самостійно обрати форму огляду ЕКОПФО. Вона може лише зазначити бажану форму (очну, заочну, дистанційну або виїзну) або повідомити про своє бажання бути присутньою. Остаточне рішення щодо форми завжди приймає експертна команда, виходячи з медичних документів, фактичного стану здоров’я і законодавчо визначених підстав для заочного, очного чи виїзного розгляду.

Чи має право особа на супровід адвоката при огляді ЕКОПФО та як це оформити?

— Так, має. Особа, яка проходить ЕКОПФО, має право прийти на огляд разом з адвокатом або іншим представником.

Адвокат може бути присутнім під час огляду, контролювати дотримання процедури, звертати увагу на повноту розгляду документів і фіксувати можливі порушення. При цьому важливо розуміти, що адвокат не впливає на рішення комісії, але забезпечує законність процедури огляду.

Для цього між особою і адвокатом укладається договір, а до направлення на ЕКОПФО лікарем додаються повноваження адвоката (свідоцтво та ордер).

Що робити якщо після огляду отримав рішення ЕКОПФО про відмову?

— Відмова ЕКОПФО не є остаточним рішенням, яке неможливо змінити. У першу чергу варто уважно проаналізувати мотиви відмови, зазвичай вони пов’язані або з недостатністю медичних документів, або з відсутністю підтверджених функціональних обмежень.

Для оскарження рішення потрібно звернутися зі скаргою до Центру оцінювання функціонального стану особи у Дніпрі у строк 40 днів. Також скаргу можна подати через лікуючого лікаря.

Що робити якщо після повторного обстеження всеодно відмовлено у встановленні інвалідності?

— Якщо після повторного огляду знову надано відмову у встановленні групи, її можна оскаржити до адміністративного суду. У судовому порядку вже перевіряється не медичні виписки, а повнота та обґрунтованість висновків ЕКОПФО та дотримання процедури розгляду.

Чому важливо звернутися до адвоката за оскарженням?

— Звернення до адвоката після першого рішення ЕКОПФО про відмову є критично важливим, оскільки саме на цьому етапі є можливість у короткі строки пройти повторний огляд чи отримати рішення про встановлення групи. У разі пропуску досудового врегулювання спору ускладнюється можливість ефективного доведення порушень, оскільки суд не оцінює медичні документи і ваш стан. У судовому порядку не здійснюється повторна оцінка медичних діагнозів чи ступеня захворювання, предметом перевірки є виключно законність процедури, повнота встановлення обставин та правильність застосування нормативних критеріїв. Крім того, строки розгляду справ адміністративними судами є досить тривалими, в середньому близько 6-ти місяців.

Адвокатське бюро Наталі Опольської здійснює повний юридичний супровід клієнтів на ЕКОПФО, включно з підготовкою документів до проходження огляду та оскарженням рішень про відмову або непродовження групи.

Для клієнтів, які звертаються до нас вже з відмовою у встановленні інвалідності, ми успішно оскаржуємо такі рішення у Центрі оцінювання функціонального стану особи у м. Дніпро, а також супроводжуємо на повторний огляд.

Чому люди, на ваш погляд, не оскаржують рішення про відмову у встановленні групи?

— На практиці більшість відмов у встановленні групи інвалідності не доходять до оскарження, хоча юридично така можливість є завжди. Основна причина не стільки в складності процедури, скільки в юридичній необізнаності. Люди часто не розуміють, що відмова ЕКОПФО це не остаточне рішення. Багато хто сприймає його як вирок, хоча насправді це рішення, яке можна переглянути, як у вищому органі, так і в суді. Через відсутність розуміння механізму оскарження люди просто не роблять наступного кроку.

Друга причина — зневіра в правовій системі. Після отримання відмови часто виникає відчуття, що нічого не зміниться, навіть якщо оскаржувати. Це пов’язано і з психологічним фактором. Проходження медичних оглядів, збір документів, очікування рішення це вже сам по собі виснажливий процес. Після відмови багато людей просто не мають ресурсу знову проходити цей шлях, навіть якщо юридично шанси є.

Чи об’єктивними є відмови у встановленні групи інвалідності, надайте відповідь з вашого досвіду?

— Кожна відмова є колективним рішенням одного окремого випадку перебігу хвороби чи їх сукупності. Усі ми люди і нам властиво помилятися. Здебільшого я бачу недоліки саме в процесі підготовки до ЕКОПФО і в самому направленні. Інколи бувають порушення самої процедури огляду. Але з нашого досвіду, усі ці помилки успішно усуваються при досудовому оскарженні та ініціюванні очного переогляду. Тому, моя порада боротись за свої інтереси і доводити відповідний статус, незважаючи на ці труднощі.

Читайте також:

Пільги та знижки для УБД від бізнесу Вінниці: де заощадити та як отримати підтримку

Чи має право на відстрочку батько трьох дітей від різних шлюбів? Розповідає адвокат

© 2026 20minut.ua

Предыдущая статьяНа водоймах Вінниччини облаштовують штучні нерестовища для риби
Следующая статьяWP: В США заблокировали исследование о вакцинах от COVID-19 – связывают с политикой Кеннеди