Виплати сестрі за загиблого брата так і не нарахували: чим закінчилася історія, про яку ми писали
Автор:
Лариса ОЛІЙНИК
- Ми повернулися до героїні нашої попередньої публікації, щоб дізнатися, чи допомогла їм увага суспільства. На жаль, дива не сталося: сестра не отримала бодай пояснень щодо виплат за брата. Розбираємося, чому ця справа опинилися у глухому куті.
Минуло кілька місяців відтоді, як ми вперше розповіли цю історію, але справедливість так і не постукала у двері. Сестра загиблого воїна змушена боротися з бюрократією за право на гідну пам’ять про брата. Чому розголос не став рятівним колом — розповідаємо продовження історії.
Була на утриманні брата
В грудні минулого року до журналістів «20 хвилин» звернулася старша сестра загиблого захисника Олександра Сімчука. Вона розповіла, що була на утриманні свого брата, а одноразову грошову допомогу за Героя не отримала.
Від Олени Прушко ми дізналися, що 23-річний оборонець до загибелі жив з її родиною в Сосонці. Батьки давно померли, а дружини і дітей не мав. Спочатку хлопець служив в Нацгвардії, далі, через онкозахворювання матері, перевівся у Вінницю. В 2023 році молодий вінницький зв'язківець добровольцем пішов у розвідку і почав служити на передовій. Останнє місце служби — водій стрілецького відділення ВЧ А4126.
Востаннє Сашко подзвонив сестрі 9 серпня 2023 у Viber. Ось як вона переказує ту розмову:
— Він подзвонив мені і каже: «Альона, я хочу прив'язати свою зарплатну картку до твого телефону. Коли прийде зарплата — все може статися в житті. Купи, будь ласка, айфон старшому сину». Це племінник, мій старший син, йому тоді було 15. Я кажу: «Навіщо така дорога річ? Не треба йому такий телефон». А він відповів: «Я йому пообіцяв. І хочу виконати свою обіцянку». У сина 14 серпня мав бути день народження. Я питаю брата: «А ти як будеш святкувати свій день народження 15 серпня?». А він: «Спочатку треба до нього дожити…».
І вперше попросив сестру: «Помолися за мене. Помолися, бо в нас дуже відповідальне завдання».
— Він сказав, що відправив поштою речі, які йому вже не потрібні — форму, спальник, те, що купив собі. І зарплатну картку, яку він таки прив’язав до телефону, він теж поклав у посилку. Десь за кілька днів усе прийшло, — розповідає Олена. — А ще раніше він мені казав: «Альона, я написав розпорядження, щоб виплати здійснились на твоє ім’я. Якщо зі мною щось станеться…». Я його зупиняла: «Саша, не говори так! Мені ти потрібен живий, а не ці розмови»…
Сповіщення про загибель Олександра Семчука прийшло через п’ять днів після останнього дзвінка. Пізніше рідні дізналися: Сашко пішов на завдання разом із трьома хлопцями. Усі четверо загинули, підірвавшись на міні поблизу Чернігова на міні, їх тіла потрапили на російську територію. Під час обміну їх тіла повернули в вересні того ж року. Захисника нагороджено орденом «За мужність ІІІ ст» посмертно.
З часом Олена почала оформляти документи, щоб отримати виплати за Героя. Але їй повідомили, що вона родичка не першої черги. Проте, як відомо, батьків у захисника вже немає, а менша сестра на виплату не претендує. Окрім Олени, з якою жив військовий, і надсилав їй кошти. Тобто саме вона була на утриманні захисника. А в законі зазначено, що право на виплати мають батьки, діти або утриманці.
За інформацією адвокатки Наталі Опольської, в даному випадку рідна сестра загиблого військовослужбовця може реалізувати своє право на одноразову грошову допомогу за умови підтвердження факту перебування на утриманні брата рішенням суду. Але за три роки Олена Прушко так і не змогла цього зробити
— Я вже третій рік доводжу, що була на утриманні брата, — говорить сестра. — Через суд адвокати змусили ТЦК все-таки подати документи на виплату. Проте в Міністерстві оборони документи повернули на доопрацювання — бо я повинна довести через суд, що брат мене утримував. А я можу це довести. На той час мій чоловік не міг забезпечувати родину: у нього були проблеми з алкоголем, він не працював. Брат жив із нами, вів спільне господарство, допомагав фінансово. Проте суд вже вкотре переносять
Судового засідання ще не було
Станом на сьогодні, за словами Олени Прушко, жодного судового засідання не відбулось. Все переноситься ще з травня минулого року.
— Судове засідання призначали на 4 березня, на нього викликали нашу рідну сестру, — каже жінка. — Але вона відмовилася їхати. Тоді адвокат написав клопотання, щоб розгляд справи провели без її участі. Поки що ми ще не отримали повідомлення, на яку дату перенесли засідання.
Ця справа тягнеться ще з кінця 2023 року.
— Я також зверталася до однієї адвокатської контори. В інтернеті про них дуже добре відгукувалися. Вони призначили зустріч, я приїхала. Консультація була безкоштовна. Але потім мені запропонували підписати договір. Потрібно було одразу заплатити 19 тисяч гривень, а також ще 3% від тієї суми, яку вдасться отримати. Я не змогла погодитися, тому що в мене немає таких коштів — я сама виховую трьох дітей, — каже Олена.
Сестра загиблого захисника також зверталася до інших юристів.
— Вони уважно переглянули документи, я розповіла всі обставини справи. Але після цього юристи сказали, що немає особливого сенсу знову наймати адвоката і витрачати гроші, — розповідає співрозмовниця. — За їхніми словами, адвокат, який уже веде справу, робить усе правильно і діє відповідно до процедури. Проблема, кажуть вони, не в адвокаті. Багато що залежить від суду і від рішення судді.
Також вінничанка розповіла, що не може отримати роздруківку з банку, щоб довести, що вона користувалася картою брата. Це теж потрібно робити через суд. Також Олені вже робили зауваження, що вона не може користуватися коштами загиблого родича, хоч і отримала від нього пароль від карти.
— Чекаю, щоб хоч одне засідання відбулось, щоб я могла все пояснити судді. У мене троє дітей, мені дуже важко, скільки сил і здоров’я пішло, — каже жінка.
Як вирішиться справа по грошовій виплаті сестрі за загиблого брата-Героя — розповімо згодом.
Читайте також:
Які психічні розлади можуть бути підставою для виключення з військового обліку? Пояснює адвокат
ТЦК зняв з військового обліку чоловіка, який змінив стать. Резонансний випадок коментує адвокат
© 2026 20minut.ua
