Темний зимовий вечір — і в невеликому кабінеті з’являється віфлеємський сарайчик з Божим Дитям. Саме з цього у 2016 році почалася історія різдвяного вертепу в Барі, який за дев’ять років перетворився на одну з найтепліших міських традицій. Сьогодні над дерев’яним вертепом на центральній площі міста сяє різдвяна зірка, а до нього щодня приходять містяни й гості Бара — колядувати, фотографуватися та відчути справжню атмосферу Різдва.
Маленька ідея, що виросла у традицію
Перший вертеп був зовсім невеликим. Його створили з любові без гучних задумів і далеких планів. У центрі композиції була маленька фігурка Дитяти Ісуса, до якої згодом додали постаті Божої Матері, святого Йосипа та ангела. Так у зимовому просторі міста з’явився символ Різдва, який несподівано відгукнувся багатьом.
Вже наступного року дерев’яний вифлеємський сарайчик встановили на центральній площі. Там він знайшов своє місце — не як декорація, а як жива частина міського простору, відкрита для всіх.
Створене руками майстра
До формування вертепу долучився відомий у Барі скульптор Володимир Заєць. Саме його руками були створені фігурка маленького Ісуса, а також обличчя й руки Діви Марії. Одяг для персонажів шили вручну. Перша композиція була простою, але щирою — такою, що одразу викликала відчуття затишку й тиші серед зимового міста.
З роками вертеп змінювався й зростав: з’явилися три царі, віслючок, нові деталі. Кожна зима приносила щось своє.
Живий вертеп, який творять люди
«Я не часто буваю в центрі, але мені подобається наш вертеп», – ділиться Анастасія Шерай, стоячи з маленьким сином у колясці.
Поки жив майстер, вертеп постійно доповнювався. Після його смерті розвиток став складнішим, але традиція не зникла. Навпаки — вона продовжила жити завдяки людям. Щороку вертеп прикрашають по-новому: змінюється підсвітка, інакше сяє провідна зірка, додаються деталі, які роблять його особливим саме цього року.
— «Ідея вертепу в тому, що він живий. Люди приходять, зупиняються, колядують, приводять дітей. Ми всі разом доповнюємо його собою», — ділиться Юзеф Козловський.
25 грудня біля вертепу збираються колядники, лунає спів, діти зупиняються біля дерев’яного сарайчика, дорослі усміхаються й фотографуються. І саме в ці моменти стає зрозуміло: цей вертеп — не просто різдвяна інсталяція. Це спільне диво, яке щороку народжується разом із містом.
Автор: Дар’я Берт
Запис Від жарту до дива: як у Барі народився вертеп, що оживає разом із містом спершу з'явиться на Вінниця Преспоінт.
