Вчителька не вірила, а учениця перемогла: як семикласниця з Гайсина здобула стипендію президента

7
Вчителька не вірила, а учениця перемогла: як семикласниця з Гайсина здобула стипендію президента

Вчителька не вірила, а учениця перемогла: як семикласниця з Гайсина здобула стипендію президента

Автор:

Віктор СКРИПНИК

  • Учениця сьомого класу Гайсинської школи №1 Діана Соболєва стала переможницею Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
  • Чому її вчителька не вірила у перемогу? Яку нагороду отримала? Про це дізнався журналіст «20 хвилин» під час розмови з ученицею, її мамою та вчителями.

— Нам дуже поталанило з донечкою, — розповідає мама Діани Тетяна Соболєва. — Кажу так не тому, що це наша дитина. Діана відповідальна і самостійна. Відмінниця у навчанні. Не тільки з мови і літератури. Нам хочеться, щоб вона більше відпочивала. Натомість донечка поки не виконає завдання, й слухати не хоче про відпочинок.

Діана Соболєва навчається у 7-Б класі Гайсинської школи №1. Журналіст «20 хвилин» запитав її, чому обрала мовний конкурс, чим так подобається рідне слово?

— Українська мова мені подобається змалку, — говорить учениця. — Це як щось дуже рідне. Конкурси імені Петра Яцика, Тараса Шевченка у них щороку беру участь. Пишу всеукраїнські диктанти національної єдності. Стараюся з інших предметів. Перемагала в конкурсі з інформаційних технологій. Щоправда, не на всеукраїнському рівні. Зараз навчаюся на курсах з інформатики.

До перемоги в конкурсі української мови імені Петра Яцика Діана йшла з четвертого класу. У п’ятому і шостому класах виборювала третє місце на районному рівні. У сьомому перемогла на всіх чотирьох етапах — від шкільного до всеукраїнського!

Як вдалося досягти такого успіху і чому її вчителька з української мови не вірила у те, що одна з кращих учениць переможе у престижному конкурсі?

Дві години — на п’ять завдань

Конкурс імені Петра Яцика проводять у декілька етапів. Починається на рівні школи. Далі переможці і призери, хто здобув перше, друге й третє місця, змагаються на районному рівні. Якщо виборюють призові місця, продовжують змагання в обласному етапі. Заключний тур — всеукраїнські змагання: кращі з кращих з усіх регіонів держави демонструють свої знання, щоб виявити переможців і призерів.

Схема складана. Щоб перемогти на всеукраїнському рівні, треба спершу добратися до цієї вершини.

Слід зробити ще одне уточнення: конкурс відбувається серед різних групових категорій. Змагаються учні молодшого віку, середнього, старшокласники, а також ті, хто опановує спеціальність у закладах профтехосвіти і студенти вишів. Відповідно переможця й призерів обирають серед учасників у кожній з названих груп.

Конкурсні завдання на всіх етапах Діана Соболєва виконувала онлайн. Відповіді на питання заключного туру писала у своїй школі. Робила це у кабінеті інформатики. Каже, завдання їй надіслали за десять хвилин до початку конкурсу. Вони надійшли на електронну пошту. Про це завчасно повідомили організатори конкурсу.

— Треба було відповісти на п’ять питань, — розповідає пані Діана. — На це відвели дві години. Ще пів години надали на те, щоб сканувати написаний текст і відправити його на адресу конкурсу.

На запитання, яке із п’яти завдань виявилося для неї найскладнішим, каже: тема твору виявилася складною. Щоправда, над іншими питаннями теж довелося, як мовиться, ламати голову.

«Найважче було писати твір — думки розбіглися»

Точну назву твору Діана не пам’ятає. Треба було висвітлити тему варварства. Саме це слово було в назві теми.

— На початку написання у мене думки раптом розбіглися, — зізнається учениця. — Треба було їх зібрати докупи. У цей момент хвилювалася. Але опанувала себе. Коли почала писати, то вже не могла зупинитися. Якщо знаходжу ниточку у написанні твору, тоді вже клубочок простіше розмотується.

Варварство — це те, що характеризує наших ворогів росіян. Гайсинчанка писала, що протиставити їм маємо не тільки зброю, а й нашу рідну мову, бо українська мова це теж зброя. Тому варто її розвивати, підтримувати, охороняти так само надійно, як кордони держави. Не можна дати ворогу зламати наш народ, як не дали йому можливість захопити нашу територію на початку війни — ця думка теж звучить у творі.

Чому росіянам не вдалося «взяти Київ за три дні»? Бо наш народ неймовірно сильний, наголосила у своєму творі семикласниця. Загалом опис названих вище думок вилився у понад дві сторінки тексту, написаного від руки.

Наступні завдання містили в собі різні аспекти знання мови. Як каже пані Діана, йшлося не тільки про знання правил. Треба було проявити, наскільки ти знаєш фразеологізми, зокрема, підібрати синоніми до деяких з них. Ще вона виправляла лексичні помилки. Наприклад, як правильно говорити і писати: «радує око», чи «тішить око»? Другий варіант безпомилковий. В одному з питань згадувалися дві назви: «грецький горіх» і «волоський горіх». Яка з них правильна?

— У розмовній мові вживаються обидві назви, — каже співрозмовниця. — Але правильна ботанічна назва — волоський горіх.

Чи не найпростішим завданням для Діани було визначення звертань по-імені і по-батькові. Клична форма відмінку ре складала жодних труднощів. А ось, як правильно пишеться слово «шампунь» в орудному відмінку, треба було подумати.

Діана пояснила, що правильно писати і говорити шампунем, а не шампуню, як дехто вважає. Яке закінчення має слово «киянин» у поєднанні з числівником: два киянина, чи два киянини? Правильним є перший варіант, пояснює Діана.

Навіть якщо ти добре знаєш правила, все одно необхідно бути дуже уважним під час виконання завдань. Таку пораду дає співрозмовниця тим, хто має намір брати участь у мовному конкурсі. І це ще не всі її поради. Деякі з них доповнили вчителі української мови і літератури, з якими спілкувався автор цього тексту.

Любить мову, але мріє працювати у кібербезпеці

Українську літературу у 7-Б класі викладає директорка школи, філологиня Надія Ткачук, українську мову — Людмила Брагар. До мовних конкурсів учнів готують всі, хто працює на кафедрі вчителів-філологів. Крім названих педагогів-словесників, любов до рідного слова учням прищеплюють Наталія Гончарук і Тетяна Панчук. Всі четверо працюють на кафедрі української мови і літератури.

— Щиро зізнаюся, я не вірила в те, що учениця нашої школи переможе у такому престижному конкурсі, — поділилася думками з журналістом «20 хвилин» вчителька української мови Людмила Брагар. — Більше того, вважала підготовку до четвертого етапу марною тратою часу. Не тому, що наша Діана недостойна першого місця. У неї дійсно є великий запас знань з мови і літератури. Учениця надзвичайно відповідальна. Не пригадую випадку, коли б вона не виконала додаткове завдання. Наголошую: додаткове. Насправді його можна робити, а можна не робити — це на вибір учня. Діана робить. Вона моя помічниця на уроках. Буває, пояснює однокласникам те, що їм дається складно засвоїти. Розповідає, як вона запам’ятовує тему. У нас уроки проходять у жвавому спілкуванні. Повторюю, що Діана достойна найвищої відзнаки мовного конкурсу.

— Чому ж тоді ви не вірили в успіх такої здібної учениці? — запитую вчительку.

— У моїй практиці були випадки, коли учень з великим запасом знань залишався несправедливо недооціненим комісією, — говорить Людмила Брагар. — Навчена гірким досвідом, розмірковувала таким чином: хто там у Києві дасть можливість учениці з нашого невеликого містечка дістатися найвищої вершини конкурсу? На щастя, я помилилася. Дуже рада за свою ученицю. Як і всі мої колеги з кафедри, щиро вітаю Діану з перемогою. Вона її заслужила!

Людмила Брагар працювала з Діаною під час підготовки до конкурсу імені Петра Яцика у п’ятому і шостому класах.

— З такою ученицею легко працювати, — говорить наставниця. — Вона хоче більше знати. Хоче досягти поставленої мети. Діана не приховувала, що в неї є велике бажання добитися перемоги на всеукраїнському етапі конкурсу. Це дуже важливо — мати бажання і прагнути досягти мети. Як ми готувалися? Найперше, аналізували завдання попередніх конкурсів. Їх легко можна знайти в Інтернеті. Писали багато творів. Не просто багато, а дуже багато. Писали казки, листи, виступи, вітання. Не тільки в школі. Діана ще й вдома працювала і надсилала тексти на перевірку мені на Вайбер. Повторювали вивчені теми. Звертали увагу на граматику, стилістику, жанри. Важливо, що це була постійна робота. Бувало, займалися навіть у вихідні. Понад два роки такої роботи дали результат: Діана добилася свого.

Пані Людмила уточнює: «Так ми готувалися з Діаною до конкурсів у два попередні роки. Цього троку з нею більше працювали педагоги з кафедри — Надія Ткачук, Наталія Гончарук і Тетяна Панчук. У мене обставини склалися таким чином, що я не могла приділити їй стільки часу, як це було торік і позаторік».

— Щоб зрозуміти, наскільки Діана Соболєва талановита учениця, слід сказати, що вона відзначається успіхами не тільки у мові й літературі, — розповідає директорка школи Надія Ткачук. — Вона відмінниця з інших предметів. Нині активно вивчає інформаційні технології. Додатково займається на курсах за однією з ІТ-програм.

Від мами учениці пані Тетяни дізнався, що донька поділилася з вибором майбутньої професії.

— І це не філологія, — говорить пані Тетяна. — Діана справді дуже любить мову, знає мову та літературу, але працювати хотіла б у галузі кібербезпеки. Тому посилено вивчає інформаційні технології. Як воно буде надалі, як кажуть, поживемо-побачимо, але поки що дитина поділилася такими планами.

Заробила стипендію президента

Міжнародний конкурс української мови імені Петра Яцика-2025 став уже XXV у своїй історії. Його запровадив у 1999 році меценат з Канади українського походження Петро Яцик (07.07.1921-01.11.2001 рр.) У такий спосіб він вирішив популяризувати рідну мову. До творчого змагання мають право долучатися також зарубіжні учасники, які знають українську мову.

На сайті Міносвіти і науки опублікували список переможців і призерів XXV конкурсу. Серед переможців — восьмеро учнів загальноосвітніх шкіл з різних областей держави, ще шестеро представляють професійно-технічні та вищі начальні заклади.

Крім Діани Соболєвої з Гайсина у списку переможців є ще двоє наших земляків з Вінниці. Це — Дар’я Цімбаліст, учениця ліцею №32, та Тетяна Безверхна, учениця Вищого профтехучилища сфери послуг.

Переможці отримуватимуть річну стипендію від президента держави: учням загальноосвітніх шкіл і закладів профтехосвіти платитимуть щомісяця 1420 гривень (з 1 вересня 2025-го і до закінчення навчального року). Це заслужена нагорода, бо зароблена власним розумом і стараннями.

Хто ще досяг високих результатів?

У Гайсинській школі №1 упродовж останніх п’яти років переможцями і призерами районних і обласних змагань з української мови стали понад 50 учнів.

В один з цих років друге місце на всеукраїнському етапі здобула Марія Панасюк. Вона також змагалася у міжнародному конкурсі імені Петра Яцика.

У 2024 році до четвертого етапу Міжнародного конкурсу імені Тараса Шевченка дійшла Дарина Плахотнюк. Вона виборола друге місце на всеукраїнському етапі.

У нинішньому році на обласному рівні конкурсу імені Тараса Шевченка перемогла п’ятикласниця Ірина Манченко. На жаль, обставини склалися таким чином, що учениця не змогла поборотися за найвищу нагороду на всеукраїнському рівні.

Торік найвищу кількість балів з української мови та літератури отримала під час складання Національного мультимедійного тесту Єлизавета Андрієвська. Вона єдина серед учнів району, хто досяг такого результату з укрмови і літератури — 200 балів.

Читайте також:

Два позови у судах Вінниці, один — у Києві: чому Буша просить допомоги?

На касці вушка, у серці — сталь: історія прикордонниці Насті, яка ламає стереотипи

© 2025 20minut.ua

Предыдущая статьяНа Вінниччині рятувальники допомогли «екстренці», що застрягла на ґрунтовій дорозі
Следующая статья«Похитили и избили». Во Львове вспыхнул скандал с ветераном Нацгвардии и ТЦК: что известно