У часи, коли темрява інколи накриває міста разом із тривогами й блекаутами, особливо відчутною стає цінність світла. Не лише електричного — а того, що зберігає пам’ять, історію, людські долі. Саме таке світло сьогодні допомагають втримати меценати для Музею історії Козятина.
Проєкт «Світло в музейному просторі» став переможцем конкурсу «Наша спадщина» від Громадського об’єднання «Ми-Вінничани». Але за цією перемогою — не просто ідея, а підтримка людей і організацій, які свідомо інвестують у культуру.
Проєкт втілюється у співпраці Благодійного фонду Миколи Філонова «Український Альянс» та Фонду «МХП – Громаді», а громада міста підтримала проєкт співфінансуванням. Бюджет проєкту — 57 000 грн. Разом вони зробили те, що сьогодні має особливу вагу — допомогли зберегти безперервність культурного життя.
«Культурна спадщина — це наш фундамент, і ми маємо захищати його навіть у найтемніші часи. Радий повідомити, що представники мого Благодійного фонду вручили сертифікат переможця конкурсу «Наша спадщина» колективу Музею історії міста Козятин. Це вже другий грант від ГО «Ми – Вінничани» та БФ «Український Альянс», який виграє цей заклад. Минулого разу ми допомогли з діджиталізацією експозицій, а тепер переходимо до енергетичної автономності», – підкреслив меценат проєкту та козятинчанин Микола Філонов.
Простір, де оживає пам’ять
Це вже не перша така підтримка. Минулого року завдяки тим самим партнерам музей зробив великий крок у майбутнє — створив мультимедійну експозицію. І тепер ця історія має продовження.
«Тоді ми ніби відкрили двері в інший вимір музею, — ділиться директорка Лілія Макаревич. — До нас почали приходити люди, які раніше не цікавилися класичними експозиціями. Вони зупинялися біля екранів, читали, слухали, переживали. І ми зрозуміли: це працює, це потрібно».
На цих екранах — не просто інформація. Там життя. Архіви про репресованих козятинців, історії знищених храмів, долі людей, яких намагалися викреслити з пам’яті. І сьогодні головне завдання — зробити так, щоб ці історії не зникали навіть тоді, коли зникає світло.
Саме для цього музей отримає потужну зарядну станцію, яка дозволить працювати автономно. Світло в залах, робота мультимедіа, екскурсії — усе це більше не залежатиме від перебоїв електроенергії.
«Для нас це не про техніку, — каже Лілія Макаревич. — Це про відчуття впевненості. Ми знатимемо, що не мусимо зупинятися. Що можемо приймати людей завжди. Поки одна станція працює, інша заряджається — і цей процес не переривається. Як і наша робота».
У міській раді теж наголошують: такі проєкти сьогодні мають особливе значення.
«Ми всі дуже гостро відчули, наскільки крихкою може бути звична реальність, — говорить начальниця відділу культури Світлана Рибінська. — Але є речі, які не можна ставити на паузу. Наша історія — одна з них. І коли поруч є ті, хто готовий підтримати культуру, це дає не лише ресурс, а й віру».
Проєкт реалізовуватиметься до вересня 2026 року. Але для Козятина це вже більше, ніж просто закупівля обладнання. Це історія про довіру, партнерство і спільну відповідальність за пам’ять.
Сьогодні підтримка культури — це не про формальність і не про імідж. Це про вибір: зберігати своє, навіть у найтемніші часи.
І поки є ті, хто робить цей вибір — наше світло не згасне.
Запис Світло, яке не згасне: як меценати допомагають зберегти пам’ять у Музеї історії Козятина спершу з'явиться на Вінниця Преспоінт.
