Що подивитися у Хмільницькому районі: зібрали ТОП-5 локацій

5
Що подивитися у Хмільницькому районі: зібрали ТОП-5 локацій

Що подивитися у Хмільницькому районі: зібрали ТОП-5 локацій

Автор:

Дар'я ДАЦКОВА

  • Вінниччина — дуже мальовничий край, і кожен її район має багато гарних історичних локацій, музеїв та пам'яток. Тож ми вирішили скласти добірку цікавих місць у Хмільницькому районі.

Палац графа Ксідо (Історичний музей), Хмільник

Палац графа Ксідо в Хмільнику на Вінниччині — одна з найоригінальніших архітектурних пам'яток України, яка поєднує елементи різних стилів. Збудований на фундаменті замку 14 століття, він розташований на високій Замковій горі над річкою Південний Буг. Архітектор Іван Фомін об’єднав у його вигляді ренесансні та неокласичні риси, що створило дивовижний контраст між елегантним переднім фасадом та масивним річковим фасадом, виконаним у стилізації під темний граніт і навіяним давньоримськими мотивами.

Головною частиною комплексу стала восьмигранна вежа, яка збереглася з XVI століття, коли служила мінаретом мечеті в часи турецького панування. Вежа та розташований поруч «венеціанський» кам'яний міст через Південний Буг доповнюють атмосферу стародавньої оборонної споруди.

Проєкт передбачав створення масштабного родинного маєтку, однак його будівництво зупинили в 1915 році через Першу світову війну. Костянтин Ксідо, грек за походженням, встиг одружитися з багатою спадкоємицею Хмільника, Катериною Левашовою, що дало йому кошти для зведення палацу. Проте на долю графа випало покинути Україну, і після війни його родина емігрувала.

У ХХ столітті в будівлі розміщувалися різні установи: електротехнічна школа, склади, млин, а також управління НКВС. Незважаючи на складну історію, палац зберіг свою неповторність. Передній фасад із білою колонадою нагадує про аристократичний стиль, а стара кам’яна вежа та монументальна архітектура додають вигляду фортеці. Сьогодні в палаці діє краєзнавчий музей, але будівля потребує значних реставраційних робіт, адже її стан поступово погіршується через нестачу фінансування.

  • Адреса: вулиця Тараса Шевченка, 1 Хмільник
  • Графік роботи: 09.00-18.00, перерва — 13.00-14.00, вихідні — неділя, понеділок

Ставка Герінга «Штайнбрух», Гулівці

Будівництво об’єкта під назвою «Штайнбрух» («Каменярня») розпочали в грудні 1941 року після окупації України нацистською Німеччиною. Комплекс звели підрозділами організації «Тодт», що паралельно будувала ставку Гітлера «Вервольф» біля Вінниці. Будівельні роботи виконували радянські військовополонені та жителі навколишніх сіл. Комплекс «Штайнбрух» включав бараки, залізобетонне бомбосховище, залізничну колію з пероном, аеродром, телефонну мережу, резервну силову установку, водопостачання та очисні споруди, а сам об’єкт ретельно замаскували.

З липня 1942 до грудня 1943 року тут розміщувалася ставка командувача Люфтваффе, Герінга, під охороною таємної поліції «Ост». Для захисту з повітря використовувався аеродром біля Калинівки. У грудні 1943 року, через наближення радянських військ, нацисти вирішили знищити об'єкт.

Сьогодні від ставки Герінга залишилися залишки фундаментів, бомбосховище та частково збережений залізничний насип. А у сусідніх селах Гулівці та Черепашинці встановлено меморіали пам'яті жертв нацистського режиму.

  • Адреса: с. Гулівці

Музей Хліба, Білопілля

Народний музей Хліба в селі Білопілля — це музей під відкритим небом, присвячений історії хлібопекарства в Україні. Ідея створення музею з’явилася в 1986 році завдяки вчительці Анастасії Бойко, яка ініціювала реставрацію старого вітряка 1910 року, побудованого місцевим майстром Федором Білошкапом. На території музею розташовані вітряк, хата пекаря, сарай із землеробськими знаряддями та інші елементи, що відображають сільський побут XVIII-XIX століть.

Експозиція включає різні зразки хліба: від блокадного хліба Ленінграда до космічного хліба, випеченого для астронавтів. У клуні представлені старовинні знаряддя хліборобства, а в хаті — традиційні українські елементи інтер’єру. Загальна кількість експонатів музею перевищує 1100.

Музей став місцем проведення багатьох районних свят і заходів, таких як День урожаю та конкурс «Дідух — національний символ родоводу». У 2006 році музей здобув статус Народного музею, а останнім часом його територія зазнала оновлення — облаштовані додаткові зони відпочинку, фотозони та різьблені дерев’яні прикраси роботи Олексія Білошкапа, онука засновника вітряка.

  • Адреса: вулиця Бердичівська, 37А, с. Білопілля
  • Графік роботи: 09.00-17.00, вихідні — неділя, понеділок
  • Ціни: відвідування оглядове — 30 грн, відвідування з екскурсією — 50 грн з особи за попередньою домовленістю

Музей «Черевичок», Хмільник

Музей «Черевичок» у місті Хмільник відкритий 27 грудня 2021 року, є унікальним музеєм сувенірних чобітків в Україні. Його засновницею є колекціонерка Неля Рибак, яка почала збирати експонати близько восьми років тому. Першим екземпляром у колекції став брелок Кломпи, привезений із Нідерландів.

Музей розташований на площі понад 500 м² та налічує шість залів. У колекції представлено 8 252 експонати з 65 країн світу, що включають як сучасні, так і старовинні предмети, деякі з яких датуються XVIII століттям. До музею потрапили сувенірні черевички з Англії, Італії, Японії, Греції та інших країн, а також вироби місцевих майстрів.

Серед експонатів є кришталеві черевички з Чехії, порцелянові статуетки з фабрики Каподімонте, а також рідкісні зразки, такі як чопіни — черевики венеціанських аристократок, чобітки з Петриківським розписом і «чобіт-акваріум» з муранського скла з Венеції. У музеї є окрема зала для «кухонних» черевиків — пивних келихів, відкривачок і підставок у вигляді взуття.

Черевички в колекції виготовлені з найрізноманітніших матеріалів, таких як бронза, камінь, бальсове дерево, лоза, шоколад, нитки та навіть ріг марала.

У день відкриття музею колекцію Нелі Рибак внесли до Книги рекордів України як найбільшу колекцію сувенірно-декоративного взуття в країні.

  • Адреса: вулиця Соборності, 6Є (вхід з боку вулиці Слобідської), м. Хмільник
  • Графік роботи: п'ятниця, субота, неділя — 11.00–16.00
  • Ціни: дорослі — 100 грн, школярі — 50 грн

Козятинський залізничний вокзал, Козятин

Козятинський залізничний вокзал є однією з найстаріших вокзальних споруд в Україні та важливою пам’яткою архітектури другої половини XIX століття. Він був побудований в 1889 році в стилі ампір та розташований у місті Козятин на Вінниччині. Архітектором проєкту був Валеріан Куліковський, а будівництво очолював молодий інженер Олександр Кобелєв, пізніше відомий архітектор.

Завдяки своєму унікальному вигляду — будівля нагадує білий пароплав, що стоїть на рейках, — вокзал привертає увагу туристів та краєзнавців. Для його спорудження в кінці XIX століття довелося долати численні труднощі через болотисту місцевість. Проте проєкт був успішно реалізований, і будівля стала важливою частиною інфраструктури тогочасної Російської імперії.

Козятинський вокзал також відомий своєю історією, зокрема, як «буфетна» станція, на якій поїзди зупинялися для сніданку, обіду або вечері. Вокзальний ресторан, відомий як «Імператор», отримав свою назву після того, як останній російський імператор зупинявся тут для сніданку. Одна з цікавих деталей вокзалу — капсула, закладена у 1989 році з посланням для майбутніх поколінь, яку мають відкрити у 2089 році.

Внутрішній інтер'єр вокзалу прикрашений багатоярусною кришталевою люстрою, виготовленою з бронзового листя. Оригінал цієї люстри, за однією з версій, зник під час Другої світової війни, але її копія збереглася і нині розташована у вокзальному ресторані.

Протягом років вокзал перебував у занедбаному стані, але нещодавно його було відреставровано, і він знову став пам'яткою архітектури. Козятинський вокзал також став популярним місцем для зйомок історичних фільмів, зокрема серіалів, таких як «Кріпосна» та «Діло Безп'ятого».

  • Адреса: вулиця Привокзальна, 1, м. Козятин

Читайте також:

Що подивитися у Гайсинському районі: зібрали ТОП-5 локацій

Що подивитися у Жмеринському районі: зібрали ТОП-5 локацій

Що подивитися у Тульчинському районі: зібрали ТОП-5 локацій

© 2024 20minut.ua

Предыдущая статьяУ Вінниці затримали 43-річну жінку, яка розповсюджувала канабіс
Следующая статьяЗ січня наступного року зарплата вчителів зросте на 1 000 гривень