«Поверни гроші»: погрожують дружині бізнесмена, який зник на фронті, а його підприємство знищили шахеди
Автор:
Віктор СКРИПНИК
- Підприємство з виготовлення металевих дверей знищено вщент під час чергового обстрілу російськими варварами.
- Його власник зник безвісти на фронті.
- Дружина опинилася з боргами перед замовниками, підтримаймо її: хто коштами, хто юридичною консультацією, а хто хоча б морально…
—Розумію кожного з наших клієнтів, — говорить у розпачі дружина підприємця Галина Бабак. — Люди замовили двері, вклали кошти, хтось заплатив сто тисяч, хтось більше, а тепер не зможуть отримати своє замовлення. Ми просимо компенсувати їхні втрати, подали інформацію на кожного замовника у міськраду і ДСНС. Питання в тому, коли повернуть гроші. Є замовники, які не чекають. Погрожують, вимагають терміново розрахуватися…
Жінка опинилася у вкрай складній ситуації: одна, з боргами перед замовниками, кредитами…
Мобілізували у перший рік війни
Півтора року тому на фронті зник безвісти чоловік Галини Бабак — пан Микола. Це була його ідея започаткувати бізнес з виготовлення металевих дверей нестандартних розмірів. Створювати підприємство чоловік почав 20 років тому. І йому це вдалося, бо пан Микола добре знав справу і багато-чого робив сам. Хоч сил і коштів було затрачено немало, вони почали обслуговувати замовників. До війни на підприємстві працювало майже 30 людей.
—Чоловік був серцем і душею колективу, — розповідає пані Галина. — На ньому все трималося.
Його мобілізували у перший рік війни, тобто у 2022-му. Під час проходження підготовки у навчальному центрі до нього звернулися військові. Потрібні були двері для модульних будинків. Після занять підприємець розробляв креслення, передавав їх у Вінницю, а тут, на підприємстві, робили двері. І це було не єдине замовлення військових.
А 31 березня 2024-го пані Галина отримала офіційне повідомлення, що чоловік у списках зниклих безвісти. Він не повернувся із завдання на «нулі». Сталося це біля села Веселе Бахмутського району на Донеччині.
Відколи пан Микола на фронті, його справу взяла на себе дружина. Пані Галина разом з менеджеркою підтримували роботу підприємства. Щоправда, обсяги скоротилися, відповідно, зменшилася кількість робітників. Протягом останнього часу замовлення виконували восьмеро працюючих.
10 вересня о першій ночі їй зателефонували і повідомили, що підприємство горить. У нього вцілили з російської зброї.
Добре, що робітників не було під час обстрілу
З Галиною Бабак розмовляли у другій половині дня 12 вересня.
—Навіть сьогодні, через два дні після обстрілу, знову було загорання одного з верстатів, — розповідає пані Галина. — На заводі використовували різні матеріали: масла, плівки, плити з деревної стружки — все воно горить.
Жінка каже, що після обстрілу потрапити на підприємство їй вдалося не одразу.
—Тут все було оточено поліцією, нікого не пропускали, бо ж працювали пожежники, гасили вогонь, — згадує ті страшні події співрозмовниця.
За її словами, потрапити на підприємство їй вдалося тільки от третій голині дня. Насправді вона опинилася на згарищі, де все диміло. Перед нею лежала купа бетону, з-під уламків виднілася техніка, розтрощені верстати…
—У ті хвилини я думала, що до вечора не доживу, — каже пані Галина. — Думала, від побаченого мене схопить серце і тут же мені настане кінець.
Коли трохи оговталася, дякувала, що у ту ніч ніхто з робітників не залишився на підприємстві. Адже бували випадки, коли робітники мали невідкладне замовлення, то працювали допізна. Тоді ночували у приміщенні.
—Що нині для мене найскладніше? — уточнює співрозмовниця. — Найскладніша ситуація з людьми, нашими замовниками. Вони не винні в тому, що наше виробництво опинилося під обстрілом і зруйновано вщент. І нашої вини тут теж нема. Але люди вклали кошти. Їхня вимога справедлива, вони хочуть, аби їх повернули. У нас є зобов’язання перед клієнтами. Однак виникли форс-мажорні обставини, за яких неможливо одночасно повернути всім замовникам їхні кошти. Та ще й зробити це негайно, як дехто вимагає. Повторюю ще раз, ми просимо компенсувати їхні втрати, подали інформацію на кожного замовника у міськраду і ДСНС. Скільки часу піде на розбір форс-мажорної ситуації по контрактах — питання, як кажуть, залишається відкрите.
Дуже прикро чути погрози на свою адресу. Дехто висловлює їх в ультимативній формі: «Поверни гроші!».
У такій ситуації нині живе пані Галина.
Підкажіть, порадьте…
—Про що зараз моє прохання: допомогти юридично — хто вже стикався з такими ситуаціями, як на це реагує держава, яка процедура, куди йти, каже Галина Бабак. — Буду вдячна за консультації або корисні контакти.
Фінансова підтримка теж, на жаль, необхідна.
Моя банківська картка: 4441114403118183 Бабак Галина.
https://send.monobank.ua/jar/4sxu1dh7eU
У її чоловіка є друзі, знайомі. Хочеться вірити, що вони вже підставили плече або зроблять це надалі. Це буде їхня підтримка на знак подяки за те, що він боронив нас від російських окупантів, не дав можливості агресорам добратися до рідної Вінниці.
Пан Микола мав поранення, лікувався, після чого знову повернувся до побратимів у сій підрозділ. Під час одного з обстрілів отримав контузію.
—Микола розповідав, що йому доводилося бувати у вкрай важких ситуаціях, —згадує розмови з чоловіком пані Галина. — Бувало, залишався на позиції три тижні. Весь цей час з ним не було зв’язку, ми вдома не знали, що робити у такі дні. Коли телефонував, найперше запитував, як ми, а тоді неодмінно цікавився виробництвом. Давав поради, що вдавалося, з фронту зв’язувався з дилерами. І раптом його телефон перестав відповідати. Його побратими розповіли, що він не повернувся із завдання під Бахмутом. Якраз тоді йшли бої за село Веселе і саме там перебував мій чоловік. Він воював у піхоті.
Півтора року минуло від того дня, коли вдома дізналися про те, що пан Микола зник безвісти. Попри все, його тут чекають і вірять, що він у полоні, тому з часом обміняють і він повернеться додому так само, як вертаються інші звільнені по обміну полонені.
Підтримають тих, чий бізнес знищили агресори
Міська рада підготувала програму підтримки підприємців, чий бізнес зруйнували російські агресори під час обстрілів нашого міста. Про це журналісту «20 хвилин» повідомив керівник Вінницького бізнес-клубу Володимир Мережко. Каже, він був на презентації програми. Її представляв керівник департаменту економіки міськради Сергій Мартьянов у хабі «Місто змістів».
Тепер документ винесуть на сесію міськради наприкінці вересня нинішнього року.
— Фінансова підтримка для відновлення зруйнованих підприємств вкрай потрібна, — говорить Володимир Мережко. — До нашого об’єднання входить два підприємства, яким завдано руйнувань. Вони відновлюють роботу за власні кошти. Але ж це бюджетоутворюючі виробництва. Тобто від їх зупинки втрачає бюджет громади. Тому правильно було б робити це спільними зусиллями коштами підприємства і громади. Саме з такою метою міська влада розробила програму. Якою буде ця підтримка, дізнаємося після ухвалення документа депутатами.
Керівник спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін повідомив про те, що напрацьовано алгоритм звернення до Європейського суду з прав людини з вимогою стягнути кошти з агресора за руйнування бізнесу. За словами співрозмовника, цей шлях уже пройшли деякі підприємці з Харкова.
Пан Печалін каже, що отримати консультацію з цього приводу можна у керівника Всеукраїнської асоціації приватних роботодавців Олександра Чумака за таким телефоном: (050) 300 – 19-47.
Радимо нашій співрозмовниці Галині Бабак скористатися такими пропозиціями.
Читайте також:
«Біля ринку я з ним зблизився на метр»: підозрюваного у вбивстві учнів наздоганяв ветеран війни
«Залишили мене помирати»: паралізована мати благає повернути сина з війська
© 2025 20minut.ua
