«Наше завдання — зберегти ліс для наступних поколінь» — директор Центральної філії «ДП Ліси України» Володимир Касюхнич (Новини компаній)
Автор:
Реклама
Директор філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Володимир Касюхнич дав розгорнуте інтерв’ю, у якому підбив підсумки роботи філії у 2025 році, розповів про масштаби діяльності у трьох областях, ключові виклики воєнного часу, результати заготівлі деревини, лісовідновлення, податкові надходження, підтримку громад і Збройних сил України.
Також очільник філії окреслив стратегічні пріоритети на 2026 рік та бачення розвитку лісового господарства з фокусом на збереження лісів для майбутніх поколінь.
Директор філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» Володимир Касюхнич: "Наше завдання — не просто вести лісове господарство і використовувати ресурс, а зберегти ліс для наступних поколінь"
Філія «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України» — один із найбільших структурних підрозділів підприємства, що охоплює одразу три області. За рік роботи філії довелося пройти етап становлення, вибудувати виробничі процеси, адаптуватися до воєнних викликів, забезпечити стабільну заготівлю деревини, підтримати громади та виконати ключові завдання держави.
Про результати 2025 року, зону відповідальності, виклики першого року роботи, заготівлю, забезпечення населення дровами, допомогу ЗСУ, податкові надходження, лісовідновлення, мисливське господарство та пожежну безпеку ми поговорили з директором філії «Центральний лісовий офіс» Володимиром Касюхничем.
— Володимире Юрійовичу, щоб читачі розуміли масштаби діяльності, розкажіть, яку територію охоплює філія та якими основними напрямами ви займаєтеся.
— Філія "Центральний лісовий офіс" здійснює діяльність на території трьох областей — Вінницької, Черкаської та Кіровоградської. Загальна площа лісового фонду філії становить 626,2 тис. га.
Зокрема, Вінницька область — 214,6 тис. га, що становить 34,2% від загальної площі лісів філії, Черкаська область — 280,6 тис. га, 44,8%, Кіровоградська область — 131 тис. га, 21%.
Наше ключове завдання — це раціональне, невиснажливе використання лісових ресурсів, їх відтворення та охорона, а також ведення мисливського господарства. За цими формулюваннями стоїть цілий комплекс щоденної роботи — від заготівлі й лісовідновлення до пожежної безпеки та соціальної відповідальності.
— На скільки нам відомо, Ви очолюєте філію відносно недовго, близько дев’яти місяців. Чи були виклики, з якими довелося стикнутися на старті?
— Так, дійсно, я працюю на посаді директора філії дев’ять місяців. Водночас варто розуміти, що сама філія, як окремий структурний підрозділ, функціонує лише рік — з 1 січня 2025 року. Мене було призначено директором наприкінці березня.
За перші майже три місяці попереднім керівництвом було запущено багато базових процесів — організаційних, виробничих, управлінських. Надалі нашому колективу потрібно було не просто продовжити цю роботу, а проаналізувати, вдосконалити вже наявні процеси, вибудувати тактику щоденної роботи і сформувати стратегію розвитку філії.
У першу чергу необхідно було виявити всі слабкі місця і ризики, з якими могла стикнутися філія у роботі. Це стосується багатьох виробничих процесів, які були для нас нові, це вимагало адаптації, навчання та злагодженої командної роботи.
— Що стало найбільшим викликом у 2025 році для вас, як керівника, і для філії загалом?
— Одним із найбільших викликів я вважаю заготівлю деревини. І це питання комплексне. На нього впливають екологічні обмеження, зокрема, процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД), яка, з одного боку, є важливою, а з іншого — накладає необґрунтовані обмеження на проведення лісогосподарських заходів.
Ми мали показовий випадок: через необережне поводження з вогнем сторонніх осіб сталася пожежа, яку спільними зусиллями наших працівників та ДСНС вдалось ліквідувати на площі 123,3 га. Одразу після ліквідації пожежі ми розпочали процес отримання висновку ОВД, щоб прибрати пошкоджені дерева і в майбутньому відновити там ліс. Це був травень. На жаль, висновок отримали лише 18 грудня. Тобто, фактично процедура отримання висновку тривала 6 місяців.
Ще один серйозний виклик — мобілізація. Не всі підрядні організації мають можливість бронювати працівників. Як наслідок — дефіцит кадрів, що напряму впливає на обсяги заготівлі. Від цього страждає і бізнес, який не завжди може отримати необхідний обсяг продукції, щоб забезпечити своє виробництво.
Саме тому ми пішли шляхом відновлення власних штатних бригад. Станом на сьогодні у філії є 140 посад лісорубів і вальників лісу, з яких 31 — ми ввели на початку січня цього року, тобто розширюємо штат — продовжуємо наймати людей і збільшувати кількість власних лісозаготівельних бригад.
Наразі у філії працевлаштовано 81-го лісоруба і вальника лісу, які отримують повний соціальний пакет відповідно до колективного договору підприємства. Окрім цього, у хвойних насадженнях активно застосовуємо механізовану заготівлю деревини комплексом Харвестер-Форвардер.
Власними бригадами і Харвестером за 2025 рік мизаготовили 22,9 тис. кбм деревини, решта — силами підрядних організацій.
Водночас варто зазначити, що філія майже на 80% складається з листяних насаджень, де альтернативи ручній заготівлі на сьогодні немає. І від цього ми дуже залежні.
Вважаю за необхідне зазначити про ще одну актуальну проблему — лісові дороги, мережа яких у нас розвинена не достатньо. Звичайно, що як для власних лісозаготівельних бригад, техніки, так і для підрядників та для комплексів механізованої заготівлі, потрібна розвинена дорожньо-транспортна мережа. Це важливо для оперативного проведення усіх лісогосподарських робіт.
На жаль, до утворення єдиного підприємства ДП "Ліси України" цьому напрямку не приділялась належна увага, що призвело до ускладнення лісогосподарських робіт в цілому, в тому числі і охорони та захисту лісів від лісопорушень і пожеж.
— В чому полягає проблема недостатньої наявності лісових доріг?
— Там, де нема лісових доріг, ми не маємо можливості вести повноцінне лісове господарство. До прикладу, цьогоріч восени, протягом 3 місяців беззупинно йшли дощі, які просто розмили усі ґрунтові дороги і там неможливо було проїхати. Якби ми мали розвинену мережу доріг з твердим покриттям, ми могли б забезпечити як безперешкодне вивезення деревини, так і менш проблематичний доступ до ділянок без зайвого навантаження на техніку через погані погодні умови.
Керівництво ДП "Ліси України" наразі приділяє особливу увагу цій темі. Взяли курс на розвиток дорожньо-транспортної мережі. У підтвердження цих слів, за 2025 рік у філії "Центральний лісовий офіс" ми побудували лісову дорогу протяжністю 5,85 га на території Вінницької області. Ставимо собі амбітні плани і на 2026 рік.
— Не зважаючи на всі виклики, яких результатів у заготівлі вдалося досягти у 2025 році? Чи вистачило ресурсу для забезпечення населення дровами?
— Попри складні умови, філія виконала план заготівлі на 100%. У 2025 році ми заготовили 1,2 млн кбм деревини.
Аукціонні договори виконали в середньому за рік на 98%. Що стосується форвардних договорів, то за інформацією Української універсальної біржі наша філія стала лідером і забезпечила виконання договорів на 101%.
Досягти таких високих показників було дуже непросто, але ми виконали всі завдання, поставлені керівництвом ДП «Ліси України».
Щодо дров для населення — у 2025 році ми відвантажили 485 тис. кбм, зокрема:
- Черкаська область — 171,5 тис. кбм;
- Вінницька — 158,3 тис. кбм;
- Кіровоградська — 155,2 тис. кбм.
Усі звернення виконували максимально оперативно, щоб не створювати черг і паніки серед населення.
Також ми повністю забезпечили соціальну сферу — це школи, дитячі садки, лікарні, інтернати. Для соціальних закладів реалізовано 63,2 тис. кбм, з них за тендерними договорами — 56,5 тис. кбм.
Перед опалювальним сезоном у кожному лісництві ми сформували запас колотих дров, щоб особливо вразливі верстви населення могли вільно придбати дрова. А на складах зараз маємо близько 22,1 тис. кбм дров непромислового використання. Ця цифра стабільна з місяця в місяць.
— Окрім забезпечення населення дровами зараз основним завданням є забезпечення обороноздатності нашої держави. Чи забезпечує філія Збройні сили України деревиною?
— Це безумовно основний пріоритет ДП "Ліси України" і філії. У 2025 році ми безоплатно відвантажили для потреб ЗСУ 7,4 тис. кбм деревини. Усі запити військових виконуємо першочергово і в максимально стислі терміни. З початку повномасштабної війни передано на потреби Сил оборони 106 автомобілів.
Окрім цього, ми постійно підтримуємо наших мобілізованих працівників, закриваємо їх нагальні потреби. Особисто за мною закріплено 2 наших мобілізованих бійця, я з ними постійно на звʼязку. Разом із колективом придбали і передали 2 автомобілі безпосередньо для підрозділів наших воїнів. Також спільно зі Спілкою воїнів-лісівників України передали автомобіль, квадрокоптери, FPV-дрони, генератор, Ecoflow, шини. Разом з колегами і Спілкою я особисто їздив до хлопців, щоб передати все необхідне.
— Ви згадали про мобілізованих. Розкажіть, скільки працівників філії нині захищають державу?
— Зараз маємо 266 мобілізованих воїнів-лісівників, які у складі різних підрозділів Сил оборони захищають Україну. Це близько 11% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників філії.
Окрему увагу приділяємо демобілізованим ветеранам, які вже повернулися до роботи — таких у нас 58 працівників. Ми намагаємося підтримувати їх у процесі адаптації та повернення до мирного життя.
На жаль, 14 наших колег вважаються зниклими безвісти, ще 16 воїнів-лісівників загинули, захищаючи державу.
Ми постійно допомагаємо сім’ям загиблих і зниклих безвісти. Колектив вітає їх зі святами, навідується, підтримує словом і ділом. Жодна родина наших працівників не залишається сам на сам зі своїм горем. Ми пам’ятаємо, ми поруч і робимо все можливе, щоб підтримати кожного.
— А як щодо податкових зобовʼязань? Чи отримують громади і держава податкові надходження від роботи філії? Якщо так, то які?
— Перш за все, звертаю увагу на те, що філія сплачує податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) безпосередньо у громади відповідно до фактичного місця знаходження працівника.
За 2025 рік ми сплатили 185,8 млн грн ПДФО, зокрема громади Черкащини отримали — 94,7 млн грн, Вінниччини — 64,7 млн грн, Кіровоградщини — 26,3 млн грн.
Також ми сплачуємо рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів. Ці платежі розподіляються залежно від виду рубки між місцевим і державним бюджетом.
До місцевих бюджетів ми сплачуємо 100% рентної плати від рубок формування та оздоровлення лісів і 37% — від рубок головного користування. До держбюджету сплачуємо 63% від рубок головного користування.
За 2025 рік ми сплатили 67,3 млн грн рентної плати до місцевих бюджетів (Черкащина — 38,8 млн грн, Вінниччина — 21,1 млн грн, Кіровоградщина 7,2 млн грн), і 54,4 млн грн — до держбюджету (Черкащина — 23,2 млн грн, Вінниччина — 29,1 млн грн, Кіровоградщина — 2 млн грн).
— Цифри звучать грандіозно, але як вони змінилися, якщо порівнювати з попереднім роком?
— Якщо порівнювати з 2024 роком, то надходження до бюджетів зросли на 90 млн грн і в 2025 році ми сплатили 561,5 млн грн. Це суттєва позитивна динаміка. З кожним роком роботи ми сплачуємо більше, наповнюємо бюджети. ДП "Ліси України" є надійним підприємством для держави, щоб там не закидали активісти в сторону ДП "Ліси України".
— За час розмови склалось враження, що ви особливу увагу приділяєте працівникам. Зараз на ринку праці відчувається суттєвий дефіцит кадрів. Чи відчуває філія це, як реагуєте та яких заходів вживаєте?
— Люди — це ключова цінність. Ми працюємо як соціально відповідальне підприємство. За ініціативи ДП "Ліси України" постійно вдосконалюється колективний договір, розширюється соціальний пакет з метою створення максимально комфортних умов для праці.
Якщо більш детально по цифрах, то середня заробітна плата у філії зросла на 21% порівняно з 2024 роком. Працюючим учасникам бойових дій передбачено доплату у розмірі 20% до заробітної плати.
Особливу увагу приділяємо молодим спеціалістам — допомагаємо з житлом або компенсуємо частину оренди. Як результат, кількість вакантних посад скоротилася на 35% — з 350 до 228.
Та водночас, ми досі потребуємо кадрів. Ми завжди раді бачити у своєму колективі молодих людей, які хочуть працювати в лісовому господарстві, і готові надати їм можливості для розвитку.
Користуючись можливістю, запрошую у наш колектив і залишу контакт для охочих дізнатись про актуальні вакансії: +380472370375. Це номер нашої приймальні, тож звертайтеся.
— Ми вже обговорили питання заготівлі деревини, а чи проводиться лісовідновлення після суцільних зрубів?
— Наголошу, що відповідно до законодавства, ми зобов’язані відновити всі суцільні зруби протягом двох років. Проводимо висадження сіянців з метою вирощування цільових високоякісних деревостанів. Окрім лісовідновлення, з метою виконання Програми Президента "Зелена країна", ми активно проводимо і лісорозведення, тобто створюємо нові ліси на землях, де їх раніше ніколи не було.
У 2025 році ми провели лісовідновлення на площі 1558,2 га, зокрема по регіонах це: Черкащина — 748,3 га, Вінниччина — 731,6 га, Кіровоградщина — 78,3 га.
Завдяки співпраці з обласними військовими адміністраціями та громадами, спільно з Центрально-Західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства нам вдалось віднайти площі, на яких у 2025 році ми здійснили лісорозведення на 42,8 гектарах, це 11,7 га — у Черкаській області, 11,1 га — Вінницькій і 20 га — у Кіровоградській області.
Додам, що на висаджуванні сіянців справа не завершується і лісові культури не залишаються сам на сам з природними викликами. Лісівники проводять догляд за лісовими культурами до моменту переводу їх у вкриту лісом площу, тобто до віку 5-7 років. Зокрема, лише у 2025 році таких доглядів ми провели на площі 22 тис. га, з яких 80% — механізованим способом.
Знову ж таки, в рамках "Зеленої країни", ми працюємо над порятунком самосійних лісів. Спільно з міжрегіональним управлінням виявляємо і активно ведемо переговори з громадами про передачу цих земель лісівникам. З початку кампанії нам вдалось прийняти 1847,4 га земель лісогосподарського призначення. А за 2025 рік вдалось отримати дозволи від громад на оформлення технічної документації і передачі 419,1 га самозаліснених земель. Більше 75% від цих площ передані громадами Черкащини — 319,1 га. Окрема вдячність нашим небайдужим громадам, з якими була пророблена колосальна робота з оформлення цих ділянок і передачу нам під охорону.
— Це гарні результати. А лісівники доглядають виключно за культурами до віку 5-7 років? Чи далі також?
— Звичайно ми й надалі продовжуємо проводити заходи. Після переведення ділянки у вкриту лісом площу лісівники починають тривалий період рубок догляду — освітлення, прочищення, проріджування, прохідні. Саме ці рубки дають можливість виростити здорові, високотоварні насадження, які у віці стиглості забезпечать нашу державу якісною деревиною і ресурсами. За цей рік ми посилили цей напрям і у 2025 році провели рубки догляду на 12,4 тис. га, з них у молодняках 4,7 тис. га. Результати по областях у нас наступні: Черкаська — 4,1 тис. га, Вінницька — 6,8 тис. га, Кіровоградська — 1,5 тис. га.
З моменту, коли я очолив філію, особисто перед собою ставлю завдання збільшення обсягів проведення рубок догляду, так як завдяки цим рубкам наші майбутні покоління і держава отримають не тільки ресурс, а й здоровий ліс, який буде стійкий до кліматичних змін, хвороб і шкідників. У підтвердження цього скажу, що обсяг рубок догляду 2025 року у порівнянні з 2024 роком збільшився на 8%.
— Як розвиваєте мисливське господарство та рекреацію?
— Хочу наголосити, що мисливство має надзвичайно важливе значення у масштабах, як регіонів, так і держави, хоч до нього і ставляться з певною критикою. Якщо ми рухаємося в напрямку європейських цінностей, то варто розуміти, що у країнах Європи мисливське господарство розвинене на декілька щаблів вище і мисливця там ніхто не вважає вбивцею.
Регулювання чисельності тварин є важливим елементом безпеки та екологічного балансу. Маємо непоодинокі випадки, коли хижі тварини наближаються до населених пунктів і становлять загрозу населенню і домашнім тваринам.
Окрім цього, мисливство дає можливість розвиватися не тільки мисливським господарствам. Від цієї діяльності також йдуть надходження до бюджетів. Це розвиток бізнесів, адже мисливці часто шукають де зупинитись, харчуватись.
На території філії функціонує 15 мисливських дільниць, зокрема на Черкащині — 4, Кіровоградщині — 5, Вінниччині — 6.
На цих дільницях працює 3 мисливствознавця і 52 єгері, які протягом року забезпечують охорону мисливських угідь та підгодівлю тварин.
У 2025 році завдяки відкриттю полювання на Черкащині філія отримала 0,8 млн грн надходжень. Це теж кошти, які йдуть у громади у вигляді податків.
— Як із захистом лісів від пожеж? В країні війна, обстріли, рекреаційне навантаження на ліси і велика кількість хвойних насаджень, які вразливі до пожеж. Тут потрібна посилена робота.
— Так, цей напрям у нас надважливий. З початку війни діє заборона на відвідування лісів, але, на жаль, громадяни не завжди її дотримуються і це створює нам додаткові ризики.
Ми постійно працюємо над вдосконаленням протипожежного забезпечення наших підрозділів, слідкуємо за санітарним станом насаджень. У 2025 році у лісах філії виникло 66 пожеж на 185,6 га. Площа лісових пожеж зменшилась на 34% порівняно з 2024 роком. Це означає, що ми швидше виявляли пожежі і оперативніше гасили їх. Маємо 20 випадків пожеж, які були спричинені російськими обстрілами.
Весь пожежонебезпечний сезон ми проводили профілактичні заходи. Створили 3,6 тис. км мінералізованих смуг, і доглянули за 16,8 тис. га існуючих. Мінералізовані смуги — це основний барʼєр для вогню, тому трактористи постійно виконують цю роботу.
У 2025 році ми почали активно оновлювати автопарк і оснащення. Завдяки ДП "Ліси України" нам закупили і поставили 2 пожежні авто. Пожежні машини у наших підрозділах не закуповувались ще з 90-х років, тому це важливо зараз.
Вперше на Вінниччині ми встановимо камери відеоспостереження для раннього виявлення вогню у насадженнях. Наразі там немає жодної. Цього року встановимо 4 камери. Ми комплексно будуємо щогли, встановлюємо камери і готуємо місце для пожежного спостерігача.
Це не всі оновлення, адже за цей рік зробили дійсно багато. ДП "Ліси України" також закупили для нас 34 автомобілі підвищеної прохідності для патрулювання лісових масивів, 6 лісопожежних модулів для гасіння пожеж. Також за 2025 рік ми облаштували пірсами і підʼїздами 31 пожежну водойму, а загалом у філії їх 162 шт. Це важливі для нас джерела забору води для швидкого гасіння.
Активно працюємо і в превентивному напрямку, тобто — щоб попередити виникнення пожеж через людський фактор. Розвиваємо й рекреаційну інфраструктуру: за 2025 рік один рекреаційний пункт побудували у Вінницькій області, ще чотири — у процесі будівництва. Загалом у нас уже є 19 "Лісовичків", які збудовані в рамках інвестиційної програми ДП "Ліси України", а всіх рекреаційних пунктів — 178.
Для мене особисто принципове питання, щоб ці рекреаційні пункти були доглянуті на постійній основі і охоронялися, щоб не допускати випадків вандалізму, засмічення. Ми бачимо, що наші рекреаційні пункти дедалі більше стають актуальні та популярні серед населення. Люди дійсно охоче відпочивають там і обирають комфортні і безпечні "Лісовички" замість дикого відпочинку в лісі.
— Філія загалом охоплює велику площу і підрозділів багато. Розкажіть, як Вам вдається забезпечити організацію роботи?
— Так, це дуже актуальне питання. Ми поступово вибудовуємо систему, де кожен працівник чітко розуміє свої обовʼязки і важливість виконуваної роботи для забезпечення діяльності відповідного підрозділу та філії загалом.
Без контролю тут неможливо. Тому на постійній основі ініціюємо і проводимо службові перевірки по усіх напрямках, щоб забезпечити якісне виконання усіх поставлених задач і не допускати зловживань нашими працівниками.
За весь 2025 рік провели більше 150 перевірок. Також здійснюється постійний моніторинг ведення електронного обліку деревини. На жаль, під час перевірок були виявлені певні порушення, і з метою підтримки дисципліни і недопущення повторення таких помилок було притягнено до дисциплінарної відповідальності 54 працівники.
Сподіваюсь, це буде хорошим стимулом для працівників, які допустили ці порушення і прикладом для решти — не допускати порушень при виконанні посадових обовʼязків.
Також, у серпні ми запустили чат-бот. Це було моєю ініціативою, адже хочу, щоб як місцеве населення, журналісти, активісти, так і працівники наших підрозділів знали, що ми відкриті до діалогу. Цей чат-бот — спосіб звʼязку з нашими усіма, хто має якісь питання до нашої роботи, результатів, чи хочуть повідомити про зловживання. Всі звернення абсолютно анонімні і оперативно опрацьовуються. За час роботи чат-бота ми бачимо його актуальність. Люди дійсно звертаються з проблемами, які хвилюють. За майже півроку роботи у чат-бот надійшло більше 180 запитів різного плану.
— Володимире, дуже багато зробили і бачимо, що команда набрала хороший темп. Розкажіть про плани на майбутнє?
— Наше головне завдання — зберегти баланс між економікою, екологією та соціальною відповідальністю. Саме за цим принципом ми працюємо і впевнено рухаємося далі.
На 2026 рік ми поставили перед собою справді амбітні цілі, тож рік обіцяє бути насиченим і цікавим.
Серед ключових пріоритетів також продовження роботи з ідентифікації самозаліснених ділянок та лісів, які не надані у власність чи користування, щоб забезпечити їх збереження. Паралельно працюємо над пошуком земель, придатних для лісорозведення.
Важливий напрям — матеріально-технічне забезпечення наших структурних підрозділів. Йдеться про оснащення необхідним обладнанням та інвентарем для охорони і захисту лісів, а також для заготівлі та вивезення деревини.
Окрему увагу приділяємо і продовжимо кадровим питанням: плануємо зменшувати кількість вакантних посад, наповнюючи їх фахівцями. Для нас принципово важливо залучати молодь до лісівничої спільноти, а також посилювати еколого-просвітницьку роботу — пояснювати, чим насправді займаються лісівники, і формувати правильний, позитивний імідж професії.
Крім того, у 2026 році хочу щоб ми провели детальний аналіз усіх процесів, які відбуваються у філії, щоб виявити аспекти, які потребують доопрацювання або оптимізації. Це необхідно для підвищення якості виробничих процесів і збільшення доходу філії в розрахунку на одного працівника.
І, безумовно, пріоритетом залишається підтримка наших військових — мобілізованих, демобілізованих працівників, а також допомога сім’ям тих, хто зник безвісти або віддав життя, захищаючи Україну
© 2026 20minut.ua
