Належав підприємцю Роману Шерру. Яким був готель «Палас»у серці Вінниці

2
Належав підприємцю Роману Шерру. Яким був готель «Палас»у серці Вінниці

Належав підприємцю Роману Шерру. Яким був готель «Палас»у серці Вінниці

Автор:

Лариса ОЛІЙНИК

  • Яка історія блакитного триповерхового цегляного будинку з атлантами при вході?
  • Розповідаємо про готель книжкового магната Романа Шерра, який знаходиться в історичному кварталі серця Вінниці.

На початку ХІХ ст. у 30-тисячній розкішній Вінниці було більше десятка готелів, більшість з яких розташовувалися на головній вулиці — Поштовій (теперішній Соборній). Причому відстань між конкурентами за постояльців подекуди була не більше кількох метрів.

Але це не про «Франсуа» і «Савой», як, скоріше за все, подумали вінничани — нині їх будівлі взагалі розділені лише капітальною стіною.

Сьогодні, задяки Visit Vinnytsia, ми розповімо про їх сусіда — готель «Палас», із яким межував найвужчий у місті готель Райхера. Автором проєктів обох був, звісно ж, Григорій Артинов.

Утім спочатку споруда, яка належала підприємцю Роману Шерру (заможний представник місцевої еліти — був власником друкарні, паперового магазину та книгарні з бібліотекою), зводилась як прибутковий будинок. Але майже одразу функціональне призначення змінилось на готель із прилаштованим під крамниці першим поверхом.

В архітектурі будівлі явно проглядаються елементи романтичних стилізацій. Симетрично-осьова композиція центрального фасаду із декоруванням ліпниною, у вигляді атлантів, обабіч входу робить його красивим прикладом стилю ренесанс, головний візуальний акцент якого сконцентрований на дворівневому прямокутному еркері на консолях, прикрашених барельєфами, парними напівколонами коринфського ордеру з гірляндами та стилізованим гербом на чолі.

Сам будинок П-подібний у плані, із незначним заднім подвір’ям і орієнтацією головного фасаду на центральну вулицю міста. Збудований із цегли, головний фасад тинькований.

Коли у 1911 році Роман Борисович помер, його майно успадкували дружина Софія і два сини. Під час революції родина не мала можливості активно займатися друкарнею, тому її продали вінницькому товариству «Просвіта». Після революції в лівій частині будинку тривалий час розміщувався кооперативний книжковий магазин.

Коли до влади прийшли більшовики, споруду пристосовували під різні адміністративно-соціальні потреби. Але з часом усі апартаменти перетворилися на житлові квартири, за винятком першого поверху, де залишались крамниці (і нині там також магазин і кондитерська).

З кінця 20-х років у правій частині будинку розташовувався «Торгсін» (з російської «управление торговли с иностранцами»), де можна було обміняти золоті або інші коштовні речі на гроші або продукти. Після війни тривалий час там діяла одна з найбільших у Вінниці молочарень.

Після відновлення української Незалежності у 1991-му будівля пережила своє фактично друге народження як прибутковий будинок — тепер тут торгово-офісні приміщення.

У 2010-х творіння Артинова, яке є пам’яткою архітектури місцевого значення, реконструювали. І зараз будівля дуже схожа на ту, якою вона зводилась століття тому (втрачені лише балкони на другому і третьому поверхах). А вам подобається її витонченість і акценти на самій споруді?

Читайте також:

Сумна доля веселого «Щедрика»: факти про життя і творчість Миколи Леонтовича

Виповнилося 160 років з Дня народження легендарного мера Вінниці Миколи Оводова

© 2024 20minut.ua

Предыдущая статьяМИД Венгрии: Украина «напряженно и культурно отказала» в звонке Орбана к Зеленскому
Следующая статьяРіздво та Новий рік наближається. Ідеї для створення подарунків своїми руками