Охорона праці рідко звучить як щось, що надихає. Частіше — як формальність: інструктаж, підписи, журнали й правила, які роблять із обов’язку, а не з переконання.
Але у МХП ця сфера має іншу природу. Тут безпека — це не пункт у звіті, а жива історія про розвиток, партнерство й довіру. Команда OHS в МХП відповідає за п’ять напрямів: безпеку праці, пожежну безпеку, цивільний захист, безпеку руху і турботу про здоров’я.
Ми поговорили з людьми, які роблять безпеку частиною ДНК компанії.
Їхні історії різні, але всі вони доводять: коли в центрі — людина, а безпека — не іменник, а дія.

Роман Сакара
«Коли робиш речі, які реально змінюють систему — це не робота. Це драйв.»
Роман прийшов до МХП не за розкладом, а за покликом. Колишній менеджер ресторану, він випадково потрапив у службу охорони праці під час практики — і залишився.
Сьогодні Роман веде реєстр інцидентів по всій компанії, впроваджує цифрові рішення й розвиває культуру безпеки, у центрі якої — люди.
«Моя перша професія — кухар. Потім був ресторан, менеджмент, медогляди, перевірки. Саме там я вперше зрозумів, що безпека — це не бюрократія, а стабільність бізнесу.
Коли під час навчання запропонували практику в МХП, я не сумнівався. Уже в перші дні мене вразила відкритість керівництва: навіть студент міг запропонувати ідею — і її справді розглядали. Я бачив процеси, які можна покращити, і чув у відповідь: “Спробуй”.»
Перший його проєкт — впровадження автоекзаменатора «ПРОТЕК». За два тижні він розібрався, як усе працює, і вже за три місяці команда перевірила знання у 180 керівників та інженерів.
«Тут кожен день — новий виклик. Сьогодні аналітика, завтра аудит, післязавтра — ідея для цифровізації.»

Вікторія Колосова
«Рух — моя норма. Зупинятися не вмію.»
Вікторія прийшла в МХП на базову позицію у 2018-му, а нині очолює охорону праці в усьому напрямі біоенергетики.
«Я філолог за дипломом, і це виявилося не випадковою деталлю. У безпеці багато текстів, регламентів, процедур. Уміння читати “між рядків”, помічати неточності й формулювати чітко — моя перевага.»
Переломний момент кар’єри настав, коли змінився керівник — амбітний та прямий, він надихнув її на розвиток. Уже за кілька місяців Вікторія очолила охорону праці всієї біоенергетики МХП.
«У МХП цінують ініціативу. Якщо ти готовий думати, тобі дадуть можливість діяти. І головне тут — не боятися змін. Бо саме вони рухають нас уперед.»
Найбільшим викликом стала сертифікація ISO 45001 — міжнародного стандарту системи управління охороною праці. За чотири місяці команда пройшла аудит, і це стало рекордом для МХП.
«Для мене це історія не лише про безпеку, а про відповідальність перед людьми й природою.»
Олександр Безпаленко
«Мій стиль управління простий: пояснити, куди йдемо, не заважати — і вчасно сказати “дякую”.»
Коли Олександр прийшов у МХП, за плечима було сім років служби у ДСНС. Попереду — бізнес, нова мова, нові ризики. Так почалася історія людини, яка перетворила правила безпеки на культуру довіри.
«Коли переходив із державної служби в бізнес, головним викликом була зміна мислення. Тут не накази керують, а цінності. Безпека — це не контроль, а партнерство.»
Він починав із пожежної безпеки, поступово виріс до керівника відділу охорони праці, а нині очолює безпеку в напрямку «Логістика».
«Лідерство для мене — не про статус, а про вплив. Мій стиль простий: пояснити, куди йдемо, не заважати — і вчасно сказати “дякую”.»
Олександр мріє створити систему безпеки, яка працює завдяки усвідомленню, а не контролю.
«Коли кожен розуміє, що безпека — це не вимога, а частина щоденного вибору, система починає діяти сама.»
Безпека, що резонує
У МХП охорона праці давно вийшла за межі інструкцій і протоколів. Це не про журнали перевірок і не про страх помилитися. Це про людей — уважних, вимогливих до себе, здатних змінювати середовище навколо.
Тут безпека має людське обличчя: у ній є довіра, розвиток і повага. У ній — відчуття плеча, коли не залишають наодинці з викликом, і простір, де можна рости, помилятися, вчитися й знову йти вперед.
Ми поговорили з людьми, які роблять безпеку частиною ДНК компанії.
Їхні історії різні, але всі вони доводять: коли в центрі — людина, а безпека — не іменник, а дія.
Історії Романа, Вікторії та Олександра — це три різних шляхи, що сходяться в одній точці: у вірі в людей і в тому, що культура безпеки починається з кожного з нас.
«Бо коли правила мають серце — вони стають частиною життя. І змінюють не лише роботу, а й світ навколо.»
Якщо вам близькі ці цінності — перегляньте актуальні вакансії МХП і станьте частиною команди, де турбота — не гасло, а спосіб діяти.
Запис Культура безпеки в МХП: історії людей, які доводять — довіра ефективніша за контроль спершу з'явиться на Вінниця Преспоінт.







