Від підозр до реальних вироків: чим завершуються справи про махінації в Prozorro на Вінниччині
Автор:
Дар'я ДАЦКОВА
- Попри відкриті закупівлі через систему Prozorro деяким посадовцям та підприємцям вдається провернути махінації та корупційні схеми.
- Ми проаналізували судову практику за статтями Кримінального кодексу, якими найчастіше кваліфікують порушення у сфері тендерів, і з’ясували: більшість гучних обвинувачень завершуються виправданнями, але є й випадки реальних строків і покарань.
З моменту запуску Prozorro часто можна почути скарги, що електронна система дивом не вилікувала всі «болячки» у сфері закупівель. Усе одно викривають відкати та корупційні схеми. І часто навіть з’являються публікації про вручення підозр особам, які дотичні до тієї чи іншої схеми в закупівлях.
Так, навіть у жовтні минулого року посадовця однієї з міських рад області запідозрили в організації закупівлі, через яку з міського бюджету переплатили понад 350 тисяч гривень. Чоловіка підозрюють у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі збитки.
А ще одна гучна справа у 2025 році стосувалася розкрадання бюджетних коштів під час закупівлі спецкостюмів для вінницьких рятувальників. Генеральній директорці постачальника вже вручили підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем та легалізації злочинних доходів.
Проте в Кримінальному кодексі України немає жодної спеціальної норми, яка б стосувалася порушень законодавства у сфері закупівель. Разом із тим правоохоронні органи відкривали провадження за такими статтями:
- 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем),
- 358 ККУ (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів),
- 364 ККУ (зловживання владою або службовим становищем),
- 366 ККУ (службове підроблення),
- 367 ККУ (службова недбалість).
Ми вирішили проаналізувати, чи є у справах, пов’язаних із махінаціями на тендерах, уже якісь результати в судах. Шукали вироки за вищезгаданими статтями.
Справа про лінійний прискорювач за 50 мільйонів
У червні 2025 року Вінницький міський суд виніс вирок у справі директора КНП «Подільський регіональний центр онкології». Слідство інкримінувало йому службову недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.
Згідно з матеріалами справи, у 2020 році між лікарнею та ТОВ «МЕДРАДІОФІЗИКА-ПЛЮС» було укладено договір про закупівлю системи лінійного прискорювача вартістю 49 748 900 грн.
Головний аспект обвинувачення базувався на тому, що директор порушив регламенти приймання товару: було допущено недбалість під час підписання видаткових накладних, що дало змогу перерахувати значну суму коштів без фактичного підтвердження повної працездатності чи комплектності системи.
Однак суд виправдав посадовця, встановивши, що підписання акта приймання відбулося відповідно до договору, а фактичну комплектність обладнання неможливо було перевірити під час поставки через опломбовану тару та гарантійні обмеження. Обвинувачення не довело наявності службової недбалості, збитків і причинно-наслідкового зв’язку.
Ремонт даху у Вінниці ледь не коштував забудовниці свободи
Виправдали й керівницю приватної компанії, яка у 2019 році взяла участь у публічних торгах на капітальний ремонт даху адміністративної будівлі у Вінниці. Вигравши тендер, фірма уклала договір на суму понад 4,5 мільйона гривень.
Згідно з тендерною документацією, підрядник мав не лише замінити покрівлю, а й провести масштабне утеплення фасадів пінопластом, оздоблення колон та виконати внутрішні роботи. Саме виконання цих специфічних пунктів тендера згодом і привернуло увагу правоохоронців.
Після завершення робіт правоохоронці заявили про виявлення схеми. Слідство стверджувало, що директорка фірми підписала акти, до яких внесла завідомо неправдиві дані про обсяги виконаних робіт. За версією прокуратури, частину утеплення та штукатурення фасадів, передбачених тендером, просто не виконали, а «зекономлені» 351 616 гривень привласнили.
У суді обвинувачена не заперечувала, що деякі роботи з тендерної документації дійсно не були виконані у повному обсязі. Проте причина полягала не в бажанні збагатитися, а в екстреній ситуації.
Під час ремонту в будівлі прорвало систему опалення. Оскільки наближалася зима, замовник (Служба автомобільних доріг) опинився перед загрозою замерзання всієї установи. За погодженням із керівництвом служби підрядник терміново перекинув ресурси на ремонт труб і радіаторів. Оскільки бюрократична процедура зміни тендерного договору — процес довгий і складний, сторони вирішили «закрити» ці витрати актами на фасадні роботи, які вже були передбачені в бюджеті.
Експерти оцінили ці «екстрені» роботи у 279–395 тисяч гривень, що фактично покривало суму «розтрати». Тому суд першої інстанції її виправдав, однак прокурор подав апеляцію.
Зловживання під час реконструкції міських об’єктів
Ще один виправдувальний вирок Вінницький міський суд виніс у 2024 році. На лаві підсудних опинилися заступник начальника відділу технічного нагляду та виробництва Департаменту капітального будівництва Вінницької міської ради та директорка ПП «Рослана».
Слідство встановило, що протягом 2017–2019 років було укладено низку договорів. Серед них — реконструкція (термомодернізація) фасаду будівлі аеровокзалу КП «Аеропорт Вінниця» та реконструкція двох дитячих садків у Вінниці.
За версією обвинувачення, під час виконання робіт до актів виконаних робіт і довідок безпідставно включали витрати на роботу машин і механізмів. Також зайво врахували використання бортових автомобілів і застосували коефіцієнт 2% замість 0,75% для заготівельно-складських витрат. Крім того, завищили обсяги робіт із встановлення вентиляційних вузлів у дитсадку — на суму 76 501,78 грн. Загалом зайві видатки склали 106 118,27 грн.
Ні заступник, ні директорка фірми не визнали вини. Хоча експертиза підтвердила завищені витрати за окремими договорами, їхня сума не перевищувала поріг «істотної шкоди», передбачений кримінальним законодавством, а об’єднання кількох договорів для підрахунку загальної шкоди було визнане недоцільним. Тож суд виправдав обвинувачених.
Службова недбалість у «Вапнярка водоканал»
Попри те що в більшості вироків фігурують виправдання, є й справи, у яких обвинувачених визнавали винними. До прикладу, у липні 2025 року Томашпільський районний суд виніс вирок колишньому начальнику «Вапнярка водоканал». Його визнали винним у службовій недбалості.
Суд встановив, що обвинувачений у грудні 2022 року оголосив тендер на закупівлю 720 000 кВт·год електроенергії очікуваною вартістю 3 952 800 грн. Переможцем стало ТОВ «ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС».
Договір передбачав, що істотні умови, зокрема ціна, можуть змінюватися лише у випадках, прямо визначених законодавством — зокрема за наявності документально підтвердженого коливання ціни на ринку.
У липні 2023 року сторони підписали додаткову угоду, якою ціну за 1 кВт·год підвищили з 5,49 грн до 6,357 грн (на 15,79%), а обсяг закупівлі зменшили з 720 000 кВт·год до 659 223,3955 кВт·год.
Підставою для зміни ціни зазначалося коливання вартості електроенергії на ринку «на добу наперед».
Втім, за офіційними даними, ціна зменшилася на 13,45% порівняно з датою укладення договору. Крім того, постачальник не надав належного документального підтвердження коливання ціни.
Тому суд дійшов висновку, що керівник підприємства безпідставно підписав додаткову угоду й у результаті сплатив зайвих 163 747,59 грн.
У судовому засіданні колишній керівник повністю визнав вину й підтвердив, що як керівник мав контролювати ці питання, але «недогледів».
Суд призначив йому один рік виправних робіт із відрахуванням 10% заробітку в дохід держави та позбавлення права обіймати посади, пов’язані з розпорядженням бюджетними коштами, строком на один рік.
Ремонт Немирівської гімназії закінчився реальним терміном для директора
Покарання у вигляді обмеження волі отримала фігурантка провадження, яке розглядав Немирівський районний суд. У березні 2024 року він виніс вирок у справі щодо капітального ремонту Немирівського навчально-виховного комплексу №1 ім. М. Д. Леонтовича.
У 2017 році через «Прозорро» було обрано підрядника — товариство «АТЛАНТІКС 1», яке взяло на себе зобов’язання замінити вікна, утеплити фасад та реконструювати дах загальною вартістю понад десять мільйонів гривень.
Однак слідство встановило, що директорка підприємства, користуючись своїм службовим становищем, систематично вносила до офіційних актів приймання робіт завідомо неправдиві дані. У документах фігурували масштабні монтажні роботи, використання спеціальних риштувань та дорогих будівельних матеріалів, які насправді не використовувалися. Загальна сума збитків склала понад пів мільйона гривень.
Під час судового розгляду обвинувачена стверджувала, що стала директоркою фірми лише на прохання брата через наявність вищої освіти, нічого не розуміє в будівництві й жодного разу не відвідувала об’єкт. За її словами, вона підписувала документи механічно, не усвідомлюючи їхнього змісту.
Проте суд визнав її винною за статтями про службове підроблення та заволодіння майном. Через закінчення строків давності її було звільнено від покарання за епізоди, пов’язані з фальсифікацією документів і дрібнішим розкраданням коштів під час ремонту фасаду. Однак за найбільш резонансну частину обвинувачення — заволодіння коштами у великих розмірах під час ремонту даху — суд призначив реальне покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Крім того, засуджену позбавили права займатися господарською діяльністю у сфері будівництва строком на три роки.
Також суд зобов’язав жінку повернути гімназії понад триста шістдесят тисяч гривень завданих збитків. Проте у цій справі ще очікується розгляд апеляції в Касаційному суді.
Читайте також:
Найстаріший пам’ятник Вінниці отримав охоронний статус: колону Магдебурзького права внесли до Держреєстру
Палац Вітославських-Львових у Чернятині: що приховує неоготична розкіш Поділля XIX століття
© 2026 20minut.ua
