Історія зі щасливим кінцем: як у Малій Ростівці фермер відродив козацьку церкву
Автор:
Лариса ОЛІЙНИК
- Покровську Церкву в Малій Ростівці звели ще у 1778 році, однак у повоєнні часи вона була занедбана.
- Як козацьку святиню нещодавно відновив місцевий фермер — розповідаємо.
У Малій Ростівці є архітектурна цікавинка — дерев’яна Покровська церква, зведена ще у 18 столітті. Ще на недавніх світлинах, знайдених в Інтернеті, церква стоїть майже зруйнованою, із прогнилим дахом, дірками у стінах — ніби десь у зоні відчуження.
Лаврентій Похилевич датує будівництво Покровської церкви 1776 роком. В його «Сказаниях» село там значиться як Растовка Малая.
За архітектурою храм досить цікавий — це дерев’яний тетраконх із прибудованою (вже в єпархіальному стилі) дзвіницею. Про це розповідає Україна Інкогніта. Такі храми часто зводилися козаками, тому й називають церкву козацькою.
Після більшовицького перевороту 1917 року церкву закрили. У роки війни німецька окупаційна влада дозволила провести в храмі три вінчання.
У післявоєнний період святиня поступово занепала: місцеві мешканці розібрали дубову підлогу та частково стіни з кругляка. Проте частина матеріалу збереглася до наших днів.
Але нині, церква стоїть, як нова. Виявляється, церкву відновив місцевий фермер Микола Мотузюк. Він довго думав, чи будувати нову, чи стару реставрувати — на щастя, зупинився на другому варіанті.
За відновлення храму взявся керівник невеликого фермерського господарства у 2016 році. Завдяки його коштам та зусиллям односельчан, що допомагали відновлювати святиню, церква набула вигляду, який мала після спорудження у 1776 році.
Для реставрації використали дуб — саме з цієї деревини первісно була збудована церква в Малій Ростівці.
Під час відновлення будівлі вдалося зберегти всі автентичні елементи, які залишилися, як на зовнішніх стінах, так і всередині храму. Також на кожному зі старих дзвонів з’явилися нові написи: «Церква Покрови. Мала Ростівка. 2016», що увіковічнили рік початку її відродження.
Спільно з родиною пан Микола відновлював храм уже понад п’ять років.
«Дехто радив нам збудувати нову церкву, мовляв, так буде простіше, а головне — дешевше. Ми не погодилися. Хотілося врятувати і зберегти те, до чого доклали рук і сил ті, хто жили у нашому селі за старих часів», — розповів фермер Микола Мотузюк.
Читайте також:
Де шопились наші батьки? Універсальні магазини Вінниці, які були популярними у застійні часи
Колись тут «двіжували» всі. Історія легендарних вінницьких кафе і ресторанів
© 2025 20minut.ua
