Розпочинається цикл українських зимових свят. Головні дати, які не можна пропустити
Автор:
Альона ЧЕРНІЮК
-
Введення, Святого Миколая, Різдво, Водохреща: коли ці та інші зимові свята та як їх відзначати. Розповідаємо у матеріалі.
В Україні зимові православні свята змістилися на 13 днів раніше через перехід на новоюліанський календар. Різдвяний піст розпочався 15 листопада, а вже за тиждень, зі святом Введення або Третьої Пречистої — цикл зимових свят, який за народною приказкою має назву «від Романа до Йордана». Він триватиме вісім тижнів.
Новорічні свята в Україні 2024−2025
- 21 листопада — Введення до храму Пресвятої Богородиці
Свято вшановує перше відведення Діви Марії в храм. Це відбулося, коли дівчинці було три роки. Це свято символізує початок земного служіння Пресвятої Богородиці, яке завершилося її Успінням. У цей день віряни звертаються до Пресвятої Богородиці з найбажанішими проханнями та молитвами. У народі вважається, що це свято «приводить зиму»: від цього дня починаються активні зимові приготування.
- 24 листопада — Свято великомучениці Катерини
Катерина Олександрійська, за переказами, була освіченою жінкою, яка вела дискусії з язичницькими філософами і переконувала їх у істинності християнства. За свою віру вона зазнала жорстоких мук і була страчена. День Святої Катерини традиційно вважається святом дівочої долі. Напередодні свята дівчата влаштовували різноманітні ворожіння, щоб дізнатися про своє майбутнє.
Існує також народна назва свята — «Катерина Санниця». Це пов'язано з тим, що на Катерини часто випадав перший сніг, і молодь влаштовувала веселі катання на санках.
- 30 листопада — День Андрія Первозваного
Згідно з євангельськими переказами, Андрій був першим з учнів, якого покликав Ісус Христос. Після Вознесіння Христа він проповідував християнство в різних країнах, зокрема, і на території сучасної України. За «Повістю минулих літ», Андрій Первозваний, піднімаючись по Дніпру, благословив місце, де згодом виник Київ, передбачивши, що тут сяє благодать Божа і буде велике місто. Його вважають покровителем Київської Русі.
Основні традиції:
- ворожіння: дівчата ворожили на судженого, на майбутнє заміжжя, на те, яким буде майбутній чоловік.
- Андріївські вечорниці: молодь збиралася на вечорниці, співала пісні, водила хороводи, розказувала історії.
- Андріївська кутя: готували особливу кутю з пшениці, меду, маку та горіхів.
За погодою на Андрія часто передбачали, якою буде зима.
- 1 грудня — Наума
За народним уявленням, Наум — покровитель розуму, знань, доброчинства, а тому люди були переконані: якщо на свято пророка почати навчання, то дитина успішніше отримає і засвоїть знання, набереться розуму.
- 4 грудня — Варвари
Свята Варвара вважається покровителькою жінок, а свято на її честь особливо люблять дівчата. Традиційно у цей день ліпили вареники.
- 5 грудня — Сави
У слов'янському православ'ї свято святого Сави — один з ритуально зазначених днів, наступних один за одним і утворюють єдиний комплекс: День Варвари, день Сави, день Зимнього Миколи. Сава — батько зимового Миколи.
- 6 грудня — День Святого Миколая Чудотворця
У цей день вшановують пам'ять християнського святого Миколая Чудотворця (Мирлікійського). Він відомий своїми добродійними вчинками, допомогою бідним і нужденним. Культ святого Миколая швидко поширився по Європі, і він став покровителем мандрівників, моряків та всіх, хто потребує допомоги. З часом навколо імені святого Миколая виникло багато легенд, зокрема про те, як він таємно дарував подарунки бідним дітям. Саме ці легенди лягли в основу сучасних традицій святкування. Слухняні діти отримують від святого під подушку подарунки, а от на неслухів чекають різочки.
- 9 грудня — День святої Анни
Свята Анна та її чоловік, праведний Йоаким, вважаються прабатьками Ісуса Христа. В давнину подружжя молило Бога про дитину. Їхню молитву було почуто, і на світ з'явилася Марія – майбутня Мати Ісуса Христа. Обіцявши віддати доньку на служіння Богу, вони відвезли її до храму ще зовсім маленькою. Тому їх називають Богоотцями – батьками Богородиці. Святу Анну вважають покровителькою жінок, вагітних дівчат та матерів. У цей день дівчата збиралися разом, готувалися до зимових свят, ділилися новинами та історіями, готували смаколики на Різдво, прикрашали оселю.
- 12 грудня — Спиридона Сонцеворота
Вважалося, що цього дня святий Спиридон повертає сонце до літа і проганяє зиму.
- 20 грудня — День святого Гната
Коли Ігнатій був немовляв, то Господь поклав на нього свою руку і сказав, що той буде пророкувати. Тому в юності святий отримав прізвисько Богоносець.
- 24 грудня — Святвечір
У цей день на небі з'явилася Вифлеємська зірка, яка повідомила людям про народження Спасителя і Сина Божого. За традицією, на Святвечір готують 12 пісних страв. Головна страва Святвечора, яка символізує достаток і благополуччя в родині, — кутя. Важливим є і узвар: компот із сухофруктів, що символізує здоров'я та довголіття.
Сідають за стіл, коли на небі з'являється перша зірка. Після вечері молодь ходить по хатах і колядує, зичить господарям здоров'я, щастя і достатку. Під скатертину в давнину часто клали сіно, що нагадувало про ясла, в яких народився Ісус Христос.
- 25 грудня — Різдво Христове
Одне з найважливіших християнських свят, яке відзначає народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Воно символізує прихід Спасителя у світ і наповнене глибоким духовним змістом. У цей час співають колядки, прикрашають оселі, встановлюють вертепи, що відтворюють сцену народження Христа. У храмах правиться святкова літургія.
- 31 грудня — Меланки (Маланки), Щедрий вечір
Свято Маланки має язичницькі корені. Його пов'язують з богинею родючості Мокош, за переказами, після викрадення Маланки злим Змієм її врятував Василь. З приходом християнства до свята додалися релігійні елементи, пов'язані з життям святої Меланії Римлянки. Однак, багато язичницьких обрядів збереглися і переплелися з новими віруваннями.
- 1 січня — свято Василя, Новий рік. Новорічна коляда
У 329 році в місті Кесарія (сучасна Туреччина) народився майбутній святий Василій Великий. Походив він зі знатної родини і здобув чудову освіту. Проте, відмовившись від світського життя, він присвятив себе служінню Богу.
У цей день віряни вшановують його пам’ять, засівають оселі одне одного пшеницею, оскільки святий є покровителем землеробства, та ходять до церкви. Вважається, що перший посівальник має бути чоловіком, який принесе у дім щастя.
- 5 січня — Голодна кутя або Другий Святвечір
Ця вечеря складається з пісних страв. Після вечері потрібно зібрати усі ложки в одну миску, а зверху ставлять хлібину, «щоб хліб уродився». У цей вечір щедрувати ходять лише дівчата.
- 6 січня — Свято Водохреща (Йордан)
Третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.
- 7 січня — Івана Хрестителя
Це свято вшановує постать того, хто похрестив Ісуса в річці Йордан. Іван Хреститель був пророком, який проповідував покаяння і готував людей до приходу Месії. Саме він охрестив Ісуса Христа, після чого на Нього зійшов Святий Дух у вигляді голуба, і голос з небес промовив: «Це Син Мій улюблений, в якому Моє благовоління».
У народі кажуть: «Іван Предтеча бере свята на плечі», що символізує завершення циклу різдвяних свят.
Читайте також:
Почесний консул з Вінниці Ігор Скоромний отримав Хрест Визнання від президента Латвії
Вигадала собі учнів: ексдиректорка школи завдала бюджету збитків на понад 660 тисяч гривень
Оборудка на 1,2 мільйона гривень: чиновниця з Бершадської громади незаконно збагачувалась за рахунок держави
© 2024 20minut.ua
