Володимир Басовський добровільно став на захист територіальної цілісності та незалежності України у 2015 році. Протягом півтора року він боровся з ворогом в зоні АТО/ООС, де велися одні з найважчих боїв на краматорському напрямку. На початку повномасштабного вторгнення Росії він знову повернувся на передову. Спочатку служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді, а пізніше – у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Володимир брав участь в обороні та звільненні Херсона, а також у боях під Соледаром та Бахмутом. Після бою 22 березня цього року біля села Тоненьке Покровського району Донецької області його деякий час вважали зниклим безвісти. На жаль, дива не сталося – те зіткнення стало останнім для Володимира, який загинув у віці 49 років.
Вдома на нього чекали дружина, донька, батьки та молодший брат.
Володимир Басовський народився 12 жовтня 1974 року у Вінниці. Після закінчення 18-ї школи він здобув освіту у Вінницькому політехнічному технікумі. Відслуживши строкову службу в армії, він розпочав свою професійну діяльність. Значну частину життя Володимир працював на КП «Автобаза обласної Ради», а за кілька років до повномасштабного вторгнення – майстром-шліфувальником у компанії «Ларіс».
“За своєю природою Володимир завжди був Захисником – солдатом своєї країни. Саме тому він пішов воювати в АТО і саме тому у перший день великої війни зібрав необхідні речі та подався до своєї частини”, – розповідає його дружина Тетяна. “Довгий час Володимир вважав себе «фартовим», бо не мав жодного поранення. Але минулого року його серце дало збій, і лікарі діагностували передінфарктний стан. Я намагалася переконати його залишити війну, але він не погодився. Казав, що не може залишити своїх побратимів, які на нього розраховували”.
У пам’яті рідних, друзів і близьких Володимир залишиться людиною з високими моральними принципами, яка ніколи не зраджувала і не підводила. Близькі згадують його як людину, яка вміла жити, любити, дружити і створювати навколо себе атмосферу добра, затишку та захищеності.
Прощання з Володимиром Басовським розпочнеться сьогодні о 11:00 за адресою: вул. Д. Галицького, 50. О 12:00 відбудеться поминальна панахида у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Захисника поховають о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
Володимир Басовський добровільно став на захист територіальної цілісності та незалежності України у 2015 році. Протягом півтора року він боровся з ворогом в зоні АТО/ООС, де велися одні з найважчих боїв на краматорському напрямку. На початку повномасштабного вторгнення Росії він знову повернувся на передову. Спочатку служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді, а пізніше – у 53-й окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Володимир брав участь в обороні та звільненні Херсона, а також у боях під Соледаром та Бахмутом. Після бою 22 березня цього року біля села Тоненьке Покровського району Донецької області його деякий час вважали зниклим безвісти. На жаль, дива не сталося – те зіткнення стало останнім для Володимира, який загинув у віці 49 років.
Вдома на нього чекали дружина, донька, батьки та молодший брат.
Володимир Басовський народився 12 жовтня 1974 року у Вінниці. Після закінчення 18-ї школи він здобув освіту у Вінницькому політехнічному технікумі. Відслуживши строкову службу в армії, він розпочав свою професійну діяльність. Значну частину життя Володимир працював на КП «Автобаза обласної Ради», а за кілька років до повномасштабного вторгнення – майстром-шліфувальником у компанії «Ларіс».
“За своєю природою Володимир завжди був Захисником – солдатом своєї країни. Саме тому він пішов воювати в АТО і саме тому у перший день великої війни зібрав необхідні речі та подався до своєї частини”, – розповідає його дружина Тетяна. “Довгий час Володимир вважав себе «фартовим», бо не мав жодного поранення. Але минулого року його серце дало збій, і лікарі діагностували передінфарктний стан. Я намагалася переконати його залишити війну, але він не погодився. Казав, що не може залишити своїх побратимів, які на нього розраховували”.
У пам’яті рідних, друзів і близьких Володимир залишиться людиною з високими моральними принципами, яка ніколи не зраджувала і не підводила. Близькі згадують його як людину, яка вміла жити, любити, дружити і створювати навколо себе атмосферу добра, затишку та захищеності.
Прощання з Володимиром Басовським розпочнеться сьогодні о 11:00 за адресою: вул. Д. Галицького, 50. О 12:00 відбудеться поминальна панахида у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Захисника поховають о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Герою!
