Денис Бровко з Мазурівки, що на Вінниччині, виграв грант на конкурсі бізнес-ідей «Підтримка мікропідприємництва ветеранів війни та їх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині».
Конкурс реалізовується ГО «Соціальний центр Вінниччини» спільно з Українським ветеранським фондом Мінветеранів у межах ініціативи #ВАРТО+ГО за підтримки фонду «МХП-Громаді».
Денис Бровко з села Мазурівка Чернівецької громади Могилів-Подільського району Вінницької області у складі ЗСУ брав участь у бойових діях. Додому його змусило повернутися народження третьої дитини. Спільно з дружиною Альоною вони вирішили розвивати бізнес-ідею вантажних перевезень. Родина вже придбала тягач та один причіп-зерновоз. Щоб реалізувати задумане, потрібні були більші потужності.
«До війни я займався й перевезеннями, і послугами спецтехніки — екскаватора, бульдозера. Було чимало клієнтів, усе працювало. Однак почалося повномасштабне вторгнення, я пішов добровольцем, а повернувшись, зрозумів, що таких спеціалістів, які необхідні для бізнесу, дуже мало, — пояснив Денис Георгійович. — Тому ми з дружиною вирішили переорієнтувати справу на перевезення зерна. За кермом їздив я і найманий водій. Та за деякі замовлення не бралися — замовник потребував транспортування більших обсягів продукції. Тому вирішили придбати другий автомобіль і причіп».
Проаналізували ринок і зрозуміли: сучасна господарська діяльність як господарюючих суб’єктів, так і приватних осіб неможлива без використання транспорту. Для багатьох із них своєчасна та якісна доставка вантажів є одним з ефективних моментів провадження діяльності.
Родина мала напрацьовану клієнтську базу та логістичні зв’язки. Тож з’явилася ідея — з залученням двох тягачів, та двох причепів-зерновозів розширити діапазон послуг, що надаються, та збільшити рентабельність.
Габаритність причепу дала б змогу збільшити вантажопідйомність та зменшити витрати пального на кілометр наданої послуги. Отже зменшити ціну для клієнта. Використання двох вантажівок збільшить швидкість виконання замовлення та збільшить прибутковість. Призначення та сфера застосування — «B2B»: регулярні вивезення зерна різного характеру, як від фермерських господарств, так і від дрібних фермерів.
Порахували й конкурентні переваги: в цілому, попри високий рівень конкуренції й посилення умов ринку, робота з послуг вантажоперевезення вигідна й перспективна за рахунок уже напрацьованої бази клієнтів та логістичних зв’язків, конкурентної ціни, швидкості та якості виконання замовлення.
Але де знайти для цього кошти для втілення ідеї? Продали деяку техніку та придбали тягач, а щоб зекономити, вирішили реконструювати вже наявний причіп. Причому зробити це самотужки, придбавши необхідні матеріали, насамперед метал, та виконавши зварювальні роботи.
Дружина, яка обізнана з фінансовою сферою, допомогла знайти грантовий конкурс «Підтримка мікропідприємництва ветеранів та їхніх родин: від ідеї до реалізації на Вінниччині» та написати проєкт на 100 тисяч гривень.
Труднощі робіт з реконструкції причепа підприємця не лякали.
«Набув досвіду, коли ще розпочинав власну справу в столярному цеху. Чимало верстатів тоді я зібрав сам, за власними кресленнями. Фактично до кожного з них доклав рук. Тоді в цеху виробляли досить гарні й складні речі. Тому для того, аби зварити, грубо кажучи, великий металевий ящик (яким по суті є причіп зерновоза), знань та досвіду не бракує. Потрібні були лише час та сили».
А от із цим у родини є труднощі: троє дітей вимагають чимало уваги. Водночас дружина Дениса теж намагається розвиватися в професійному плані. Тож ділять усі домашні обов’язки на двох:
«Я працюю — вона доглядає дітей, і навпаки: вона працює — я з малечею. Тому й змушені були скористатися сторонньою допомогою для реконструкції причепа. Нині робота вже на завершальній стадії».
Щодо замовників послуг Денис розповів, що більшість із них — господарства, які раніше вже замовляли в родинній фірмі автомобілі для перевезень. Такі клієнти цінують саме якість послуг. Але тепер тут можуть перевозити не 25 тонн, а всі 60.
Багато фермерських господарств знають ситуацію на ринку й намагаються акумулювати, притримати збіжжя, щоб потім вигідніше його продати. Вони не торгують зерном з поля, а збирають його на елеваторах і в зерносховищах. Для цього й потрібен транспорт.
«Возимо збіжжя і в порти, й на великі елеватори з полів, — розповів про деталі Денис. — Днями підписуватимемо угоди про перевезення зерна з великими компаніями, адже скоро стартуватиме сезон жнив», — пояснив підприємець.
Літньої та осінньої пори на дорогах України можна побачити зерновози підприємця-ветерана Дениса Бровка, наповнені золотим збіжжям. А поки що ремонтники готують техніку, аби вносити свій посильний вклад у продовольчу безпеку держави. Родина розглядає нині можливість розвитку цього бізнесу та перспективи інших напрямків перевезень. Яких саме — підкаже ринок та ситуація в країні зі збутом вирощеного.
