Поради для вінничан, як уникнути шахраїв під час війни
Автор:
MD Zmart
Про нові схеми електронних аферистів редакції газети “33-й Канал” розповів начальника управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області Департаменту кіберполіції полковник поліції Володимир ТІТОМИР : – Часто до управління звертаються вінничани, які повідомляють про несанкціоновані списання грошових коштів з їх банківських рахунків. При з’ясуванні обставин, виявляється, що підозрілих дзвінків від банківських установ чи операторів мобільного зв’язку не надходило, за фішинговими посиланнями не переходили, а фізично картка завжди знаходилась лише у доступі власника. У таких випадках часто виявляється, що причиною витоку фінансових даних стало завантаження і встановлення фейкових додатків чи програм, які отримують доступ до конфіденційної інформації телефону. Якщо користувач випадково завантажив хибний додаток і надав йому доступ до свого пристрою зловмисники можуть скористатися цим доступом для збору особистих даних, які включають інформацію про банківські рахунки, логіни та паролі. В умовах воєнного конфлікту, коли інформаційна безпека має особливе значення, ми закликаємо вінничан бути надзвичайно обережними з мобільними додатками, які можуть виявитися фейковими. Зокрема, шахраї використовують підроблені версії відомих державних додатків, таких як Резерв+ та ДІЯ, для того, щоб вводити в оману користувачів і заволодіти їх особистими даними.
Якщо людина завантажить фейковий додаток, шахраї можуть отримати доступ до ряду чутливих даних і використовувати їх у зловмисних цілях.
Наприклад:
1 Персональні дані: Ім'я, адреса, номер телефону, електронна пошта та інші особисті відомості.
2 Фінансові дані: Номери кредитних або дебетових карток, банківські реквізити та інші фінансові відомості.
3 Логін та паролі: Дані для входу в облікові записи користувача, зокрема для банківських додатків, електронної пошти або соціальних мереж
4 Контактна інформація: Список контактів у телефоні або електронній пошті.
5 Геолокаційні дані: Інформація про місцезнаходження користувача.
6 Дані про пристрій: Інформація про модель пристрою, версію операційної системи, встановлені програми тощо.
7 Документи і медіа: Файли, фотографії, відео та інші документи, збережені на пристрої.
Однак у боротьбі з кіберзлочинністю жителі Вінниччини і все українське суспільство не залишаються без підтримки. Департамент кіберполіції продовжує підтримувати проєкт BRAMA, який спрямований на захист медіаплатформ від російської пропаганди та небезпечного контенту. Проєкт також має на меті підвищення медіаграмотності серед українців, що допоможе краще орієнтуватися в інформаційних викликах і покращити загальний рівень кібербезпеки.
Сергій Бойчук
© 2024 20minut.ua
