Патріотичний забіг зібрав близько 1200 вінничан — від малюків до пенсіонерів
Автор:
Євгеній МИХАЙЛІВ
- Забіг «Шаную воїнів, біжу за героїв України» – щорічна патріотична традиція вшанування пам’яті бійців, які загинули під час російсько-української війни.
- Вона приурочена до Дня пам’яті захисників України.
- У Вінниці патріотичні перегони цього разу зібрали рекордну кількість учасників.
Щороку тисячі українців по всьому світу долучаються до забігу, який було започатковано у 2018 році. За ці роки географія учасників розширилася від регіонів України до майже 40 країн світу.
— Під час війни ми переїхали з Вінниці до Києва. Раніше у столиці постійно брали участь у забігах «Шаную воїнів, біжу за героїв України». Вони проходили на Трухановому острові. Тоді активно брали участь у стартах й учасники на візках. Добре, тепер такі меморіальні перегони проводять й в інших регіонах України, — сказала громадська активістка і волонтерка Анастасія Сорокіна.
За бойового побратима
Цього разу Всеукраїнський забіг пройшов вже всьоме, у останній день літа. Не стала виключенням і Вінниця. Патріотичну акцію влаштували у Вишенському парку.
Спочатку пройшла хвилина мовчання на згадку про загиблих на війні. Виступило керівництво міста та області. За традицією влаштували три окремих забіги. Кожен учасник долав обрану ним дистанцію (два, п’ять або десять км). Причому із закріпленим на футболці іменем знайомої або незнайомої людини, яка віддала життя в боротьбі за територіальну цілісність України у період з 2014 по 2024 роки.
Загалом стартували близько 1200 учасників. Серед них були поліцейські, рятувальники, нацгвардійці, вихованці і тренери спортшкіл, ветерани та інші мешканці нашої області. Всі учасники на фініші отримували подарунки від організаторів, хоча окремо визначали й призерів.
Юрій Кравець біг за Миколу Порхуна, свого друга і бойового побратима. Вони разом воювали на Харківщині із перших днів широкомасштабного вторгнення. Микола Порхун загинув під Вовчанськом.
— Вперше беру участь в такому забігу. Приємно, що Герої живуть у наших душах, ми їх пам’ятаємо і згадуємо. До речі, із ЗСУ я звільнився за віком. Мені 61 рік, — розповів Юрій Кравець.
Від юнаків — до олімпійців
Старший тренер міської спортшколи із баскетболу Микола Здирка прийшов на забіг не один, а разом із колегами та понад 30 юними спортсменами (хлопцями і дівчатами). Деякі із них долали навіть найдовшу дистанцію, хоча такого досвіду ще не мали. Тренер каже, що вони самі зголосилися.
—Кілька родичів наших баскетболістів нині воюють. Тому такі патріотичні акції є дуже важливими для дітей. Вони мають розуміти всі події, які відбуваються в Україні, і шанувати Героїв, — прокоментував Микола Здирка.
Серед бігунів були й справжні професійні спортсмени. Приміром, член чоловічої збірної України з хокею на траві Юрій Мороз.
— Ще декілька моїх одноклубників беруть сьогодні участь. Нас запросили знайомі, відмовитися було неможливо. Бо, приміром, мій друг дитинства на війні зник без вісті, а деякі знайомі та родичі воюють. Я записався на забіг у два км, але вже пожалкував. Бо під час хокейного матчу пробігаю не менше 10 км, —розповів Юрій Мороз.
Учасник Олімпійських ігор із марафону Петро Сарафинюк був суддею перегонів.
— У мене на війні загинуло багато друзів, з якими ми разом виступали на змаганнях. Це Ігор Осьмак, Олександр Сербінов, Анатолій Зерук, — поділився Петро Сарафинюк.
Інший олімпієць, ас спортивної ходьби Андрій Ковенко розповів, що бігати для нього — далеко не новинка. Раніше він виступав у забігах за ЗСУ та прикордонні війська. Біг для Андрія слугував тренувальним засобом у плані підготовки до серйозних змагань із ходьби.
Найменший і найстарші
Наймолодшим учасником перегонів був трирічний Всеволод Дяков (на самокаті). Він разом із бабцею Оксаною стартував за свого дядька-воїна Павла Гріцана, який загинув у 2022 році.
—Всеволод ходить на кладовище до дядька щотижня. Він його не пам’ятає, але вже добре знає про подвиг родича, — розповіла Оксана Гріцан.
Вінницький терцентр соціального обслуговування був представлений дружньою командою пенсіонерів, переважно жінок. 72-річна Людмила Тихонова розповіла, що колись активно бігала. Але останнім часом із друзями катається на велосипеді і займається пілатесом.
Найстаршою учасницею була 86-річна Ольга Очередько. Вона саме бігла, а не йшла пішки двокілометрову дистанцію. Бо жінка все життя займалася оздоровчим бігом.
А ось 87-річний Дмитро Присяжнюк, викладач Вінницького педколеджу подолав два кілометри пішки. Тримав у руках палки для скандинавської ходьби. Дмитро колись бігав, а останні два роки перейшов на ходьбу (за станом здоров’я). Водночас у своєму навчальному закладі він і досі викладає спортивні дисципліни.
— Колись я був непоганим легкоатлетом, навіть чемпіоном Вінницької області. А зараз вийшов на старт за свого онука Богдана Пилявця. Він загинув ще у 2016 році під Донецьком, — розповів Дмитро Присяжнюк.
Читайте також:
Юні вінницькі шахісти посіли призові місця на змаганнях в Празі
Безкоштовні спортивні секції у Вінниці: що обрати дитині
© 2024 20minut.ua
